позовна давність

Визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину 

02 червня 2025 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 201/2056/22, провадження № 61-17372сво23 (ЄДРСРУ № 128386896) досліджував питання щодо визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. 

З 4 вересня 2025 року в Україні поновлюється перебіг строків позовної давності, які були «на паузі» тривалий час через пандемію COVID-19 (з 2 квітня 2020 року), а згодом – у період воєнного стану (з 24 лютого 2022 року). Це нове законодавче регулювання стало можливим завдяки прийняттю Закону України №4434-IX «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

Норми закону: цивільний кодекс та спеціальний закон

ЄСПЛ: відмова національного суду обґрунтувати причину відхилення заперечення стосовно спливу позовної давності

04 червня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 233/5571/23, провадження № 61-1787св25 (ЄДРСРУ № 127901047) досліджував питання щодо практика ЄСПЛ щодо неврахування спливу позовної давності.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (частина перша статті 257 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (статті 253 ЦК України).

Верховний суд: правові наслідки пред`явлення віндикаційного позову зі спливом строків позовної давності

27 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 461/3244/20, провадження № 61-13475св23 (ЄДРСРУ № 116046327) досліджував питання щодо наслідків пред`явлення віндикаційного позову зі спливом строків позовної давності.

ВПВС у постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114904857 дійшла висновку, що суди не дослідили зібрані у справі докази щодо дня встановлення покупцем недоліків поставленого обладнання та відповідно дати початку перебігу позовної давності за вимогою покупця про відшкодування збитків згідно з ч. 8 ст. 269 ГК України, тому неправомірно не застосували позовну давність до вимог про стягнення такого відшкодування.

За змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому, так і в позасудовому порядку.

Суд визнає причини пропуску позовної давності поважними з ініціативи та за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.

ВПВС у постанові від 14.06.2023 у справі № 755/13805/16-ц https://reyestr.court.gov.ua/Review/112088066 дійшла висновку, що переривання позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов`язанням не перериває перебігу позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна давність: загальні строки, збільшення строків, переривання, продовження на час війни або карантину COVID-19