Стрімкий розвиток цифрової економіки зумовлює високий інтерес українського бізнесу до інтеграції криптовалют у свої операційні процеси. Можливість приймати оплату в цифрових активах відкриває доступ до нових ринків та клієнтів. Проте правовий статус криптовалюти в Україні все ще залишається складним і потребує обережного підходу з боку підприємців.
Базовим документом у цій сфері покликаний стати Закон України «Про віртуальні активи» (№ 2074-IX). Він визначає правовий статус віртуальних активів, класифікує їх та встановлює перелік учасників ринку. Однак важливо чітко зазначити: наразі цей Закон не набрав чинності. Його введення в дію прямо та жорстко прив'язане до прийняття відповідних змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, які досі не ухвалені.
Оскільки спеціальний закон не діє, наразі головним нормативно-правовим актом у цій сфері виступає Цивільний кодекс України. Відповідно до нещодавніх змін до нього, криптоактиви підпадають під визначення «цифрової речі» і є об'єктами цивільних прав. З цього випливає критично важливе для бізнесу розмежування. З одного боку, використовувати криптовалюту як класичний засіб платежу неможливо, оскільки згідно з Конституцією України та базовим фінансовим законодавством єдиним законним платіжним засобом на території держави є виключно гривня.
З іншого боку, будучи цифровою річчю (майновим об'єктом), криптоактив повністю підпадає під договірне врегулювання. Це означає, що в межах свободи договору сторони можуть здійснювати з ним різноманітні цивільно-правові операції: продавати, купувати чи обмінювати.
Але саме в цьому майновому статусі й криється головний ризик. Через те, що криптовалюта юридично є майном, пряме її отримання на електронний гаманець підприємства або ФОП в обмін на товари чи послуги є не оплатою, а обміном одного майна на інше. Державна податкова служба розцінює таку транзакцію як негрошову форму розрахунку (бартер). Для підприємців на спрощеній системі оподаткування (платників єдиного податку) застосування негрошових розрахунків суворо заборонене Податковим кодексом і тягне за собою анулювання статусу «спрощенця» та перехід на загальну систему з підвищеною ставкою оподаткування.
Тож як законно інтегрувати криптоплатежі у бізнес?
Наразі єдиним легальним і безпечним механізмом для українського бізнесу є використання послуг криптоеквайрингу (наприклад, через платформи Whitepay, Binance Pay тощо). Юридична модель таких сервісів полягає в тому, що клієнт здійснює платіж у криптовалюті, однак фінансова компанія-посередник миттєво конвертує ці віртуальні активи у фіатні гроші (гривню). У результаті на розрахунковий рахунок ФОП або юридичної особи надходить саме національна валюта. Така операція повністю відповідає вимогам законодавства, дозволяє належним чином провести фіскалізацію через ПРРО/РРО та знімає претензії з боку податкових органів щодо форми розрахунків.
Щодо бухгалтерського обліку віртуальних активів у ситуаціях, коли компанія все ж таки набуває їх у власність (наприклад, як внесок до статутного капіталу), то через неоднозначність законодавства тут немає єдиного універсального рішення. Облік таких активів є гнучким і повністю залежить від моменту їх набуття, первинного призначення та бізнес-моделі компанії. Залежно від економічної суті операції та намірів підприємства, криптоактиви можуть відображатися або як фінансові інвестиції, або як запаси, призначені для продажу, чи як нематеріальні активи, що потребує індивідуального аналізу в кожному конкретному випадку.
Підсумовуючи, використання криптовалюти в бізнесі сьогодні є цілком реальним, але вимагає грамотного юридичного оформлення. Підприємцям варто уникати прямих P2P-переказів у крипті за товари чи послуги та віддавати перевагу офіційним фінансовим посередникам. Для мінімізації ризиків перед запровадженням таких розрахунків доцільно провести правовий аудит договорів публічної оферти та налаштувати коректну модель фіскалізації платежів.
