14.12.2022 ККС ВС
№ 754/10882/17 Про можливість звернення з клопотанням про дозвіл на проведення НСРД поза територіальної юрисдикції ОДР
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107938586
Не залишилися поза увагою апеляційного суду і доводи сторони захисту щодо порушення вимог ст. 247 КПК України.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 247 КПК України (у редакції, чинній на момент звернення до слідчого судді в цьому провадженні) розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Водночас ч. 2 цієї статті визначено, що розгляд клопотань про надання дозволу на проведення НСРД щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування. У такому разі слідчий, прокурор звертаються з клопотаннями про надання дозволу на проведення НСРД до слідчого судді апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Як установлено судами, НАБУ, яке здійснювало розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000393, знаходилося в межах територіальної юрисдикції Апеляційного суду м. Києва (п. 26 Мережі апеляційних судів, затвердженої Указом Президента України від 20 травня 2011 року № 591/2011; ч. 1 ст. 5 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України»).
Таким чином, слідчий суддя Апеляційного суду м. Києва, який за результатами розгляду клопотання надав дозвіл на проведення НСРД стосовно ОСОБА_6 , діяв у межах, визначених положеннями КПК України.
Разом з тим колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що положення ч. 2 ст. 247 КПК України не зобов`язують, а лише надають можливість (альтернативна підсудність) звернутися з клопотанням про надання дозволу на проведення НСРД щодо судді чи працівника правоохоронного органу до слідчого судді відповідного апеляційного суду, який знаходиться поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування.
Також засуджена в касаційній скарзі стверджує, що має сумніви у достовірності ухвали слідчого судді апеляційного суду, якою надано дозвіл на проведення НСРД, оскільки таке судове рішення не оформлено належним чином відповідно до положень розділу 13 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173.
Разом з тим такий довід не є слушним з огляду на те, що до ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2017 року, якій було надано гриф секретності, застосовується особлива охорона та контроль, сама ж ухвала не містить виправлень, пошкоджень чи інших дефектів, що свідчили б про внесення виправлень, а тому її зміст не викликає в колегії суддів касаційного суду обґрунтованих сумнівів у її достовірності.
21.11.2022 ККС ВС
№ 991/492/19 Звернення до не найбільш наближеного суду не призводить до недопустимості
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107805010
Вирішуючи питання про допустимість доказів, отриманих у результаті процесуальних дій і процесуальних рішень, що були здійснені, прийняті прокурором, який є процесуальним керівником, з порушенням строку передачі матеріалів до органу досудового розслідування, визначеного в ч. 7 ст. 214 КПК, суд повинен врахувати тривалість такого порушення, обсяг і характер вчинених дій і прийнятих рішень. Недотримання строку, визначеного в ч. 7 ст. 214 КПК, не є безумовною підставою для визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі таких процесуальних дій і рішень прокурора.
У разі, коли слідчий звернеться до слідчого судді апеляційного суду з відповідним клопотанням поза межами юрисдикції органу досудового розслідування, але не до найбільш територіально наближеного, то це може бути підставою для відмови в задоволенні його клопотання, а не порушенням права особи на справедливий суд у разі задоволення такого клопотання.
Порушення органом досудового розслідування приписів ст. 253 КПК щодо повідомлення стороні захисту про проведення стосовно підозрюваного (обвинуваченого) таких дій, які могли бути розцінені як порушення його права на захист, з огляду на наявність у сторони захисту достатнього
Винесення прокурором рішення про залучення особи до конфіденційного співробітництва не є порушенням у розумінні вимог КПК та не впливає на жодні права та обов’язки сторони захисту і не позначається на допустимості доказів.
Таємниця виключається, якщо абонент (учасник) спілкування не бажає її зберігати і добровільно розкриває, зокрема, перед державними органами. За таких обставин не відбувається втручання у спілкування, а відбувається фіксація добровільно розкритої інформації, яка втрачає статус таємниці й набуває статусу відкритості.
Зміна кримінально-правової кваліфікації судом може виражатись у зміні юридичної оцінки встановлених фактичних обставин, тобто у зміні формули кваліфікації і формулювання обвинувачення.
Визначення конкретних осіб, на яких мав бути здійснений вплив, та реальність здійснення такого впливу не є обов’язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 КК. Спосіб здійснення впливу й те, чи мав місце такий вплив, перебувають поза межами об’єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення, а тому безпосередньо сам вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, значення для кваліфікації не мають, а перебувають поза межами складу згаданого злочину. Фактично у ст. 369-2 КК йдеться про поведінку, що передує впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави.
04.10.2022 ККС ВС
№ 752/7440/18 Визначення кола суддів, уповноважених розглядати клопотання про НСРД (голова суду чи інший суддя за його визначенням, тобто на його розсуд).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/106661447
Оскільки голова апеляційного суду є єдиним уповноваженим КПК суддею, що виконує функції слідчого судді в конкретному апеляційному суді, а інші судді, уповноважені виконувати функції слідчого судді, можуть у разі необхідності визначатися саме його розпорядчим рішенням, випадковий характер визначення слідчого судді автоматизованою системою документообігу суду в апеляційному суді (порівняно із судами першої інстанції) для розгляду клопотань у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, має значні особливості, які зумовлені встановленим законом порядком визначення кола суддів, уповноважених розглядати такі клопотання (голова суду чи інший суддя за його визначенням, тобто на його розсуд).
06.07.2022 ККС ВС
№ 454/2576/17 Звернення слідчого з клопотанням про дозвіл на проведення НСРД поза межами юрисдикції ОДР. Строк визначення підслідності
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218405
Верховний Суд погодився з позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності заборони в ч. 2 ст. 247 КПК слідчому звернутися з клопотанням про дозвіл на проведення НСРД стосовно судді чи працівника суду і до слідчого судді апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, якщо він вважатиме, що це не зашкодить оперативності та ефективності розкриття кримінального правопорушення, збереженню таємниці досудового розслідування у зв’язку з тим, що положення КПК про територіальну юрисдикцію слідчого судді не стосуються прав особи, стосовно якої проводиться НСРД.
Якщо слідчий звернеться до слідчого судді апеляційного суду з відповідним клопотанням поза межами юрисдикції органу досудового розслідування, але не до найбільш територіально наближеного, це може бути підставою для відмови в задоволенні його клопотання, а не порушенням права особи на справедливий суд у разі задоволення такого клопотання.
У свою чергу КПК не передбачає обов’язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР та не містить вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу досудового розслідування.
У зв’язку з тим, що несвоєчасне проведення слідчим відповідних процесуальних дій може призвести до безповоротної втрати важливих доказів, а отже і до неможливості забезпечення основних завдань кримінального судочинства, ч. 2 ст. 218 КПК не містить посилання на час, в межах якого прокурор має визначити підслідність за іншим органом досудового розслідування.
25.10.2021 ККС ВС
№ 159/1383/17 Порушення порядку територіальної юрисдикції звернення за ухвалою НСРД з мотивів проведення НСРД щодо правоохоронця, статус якого не підтвердився - недопустимість
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100579483
Підставою для звернення із клопотанням про проведення НСРД поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування прокурор мотивував положеннями ч. 2 ст. 247 КПК, зокрема проведенням цих слідчих дій у приміщенні правоохоронного органу та метою недопущення розголошення відомостей про їх проведення.
Проте, враховуючи, що Центр не належить до правоохоронного органу, а ОСОБА_7 не є його працівником, колегія суддів погоджується з мотивами апеляційного суду, який підтвердив висновок суду першої інстанції щодо недопустимості як доказів, фактичних даних, отриманих унаслідок НСРД, а слідчий суддя Апеляційного суду Тернопільської області не мав процесуальних прав надавати дозвіл на втручання в приватне життя ОСОБА_7 .
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвала судді Апеляційного суду Тернопільської області постановлена 4 серпня 2016 року, тоді як згідно з наказом Регіонального сервісного центру у Волинській області від 5 серпня 2016 року №105о/с (т. 5, а.п. 26) і трудовою книжкою ОСОБА_7 (т. 5, а.п. 19, 20) останній прийнятий на посаду начальника Центру 5 серпня 2016 року, що унеможливлює постановлення вказаної ухвали 4 серпня 2016 року стосовно втручання у приватне життя ОСОБА_7 як начальника Центру.
Слідчий суддя, який здійснює розгляд. Територіальна юрисдикція апеляційних судів (ст. 247 КПК)
