Нові рішення Кабінету Міністрів України докорінно змінюють підхід до захисту об’єктів критичної інфраструктури (ОКІ). Розбираємося, як бізнесу легально сформувати власну вогневу групу та чому це не має нічого спільного зі створенням приватних військових компаній (ПВК).
Еволюція законодавства: від ініціативи до масштабного проєкту
Уряд запровадив безпрецедентний для України механізм залучення бізнесу до державної системи протиповітряної оборони. Початок цьому було покладено в листопаді 2025 року з ухваленням експериментального проєкту за ініціативою Міноборони. А вже на початку березня 2026 року Кабмін суттєво розширив його дію.
Відтепер оператори критичної інфраструктури незалежно від форми власності (як державні, так і повністю приватні компанії) отримали законне право формувати власні підрозділи ППО для захисту своїх об'єктів від повітряних атак ворога.
Правовий статус: це не ПВК
Головне, що повинен розуміти юрист (інхаус чи зовнішній консультант), супроводжуючи такий проєкт: нові норми жодним чином не легалізують в Україні приватні армії. Створені групи ППО не є самостійними військовими формуваннями.
- Єдине управління: Усі корпоративні групи діють виключно за командами військового командування. Керівники таких груп працюють у єдиній цифровій системі управління Повітряних Сил ЗСУ, що забезпечує оперативну взаємодію.
- Локальність: Їхнє завдання зводиться суворо до захисту повітряного простору над конкретним підприємством або прилеглою до нього територією.
Вимоги до персоналу: хто має право натискати на гачок?
Кабмін встановив жорсткі кваліфікаційні вимоги до працівників підприємств, які увійдуть до складу таких груп. Керівництво не може просто доручити цю роботу штатним охоронцям. Кожен кандидат обов'язково має:
- Отримати медичні допуски (зокрема, висновки про відсутність психіатричних чи наркологічних протипоказань).
- Надати довідку про відсутність судимості.
- Пройти спеціальну перевірку Служби безпеки України.
- Успішно пройти навчання та отримати сертифікацію у спеціалізованих закладах, визначених Міністерством оборони України.
Звідки брати зброю та як її обліковувати?
Найбільше юридичних та комплаєнс-ризиків виникає навколо обігу зброї та боєприпасів. Згідно з березневими змінами 2026 року, уряд передбачив два легальні шляхи матеріального забезпечення таких груп:
- Власні закупівлі: Підприємства можуть самостійно закуповувати певні засоби захисту чи сенсори за процедурами, які попередньо погоджені з Міноборони.
- Державна підтримка (передача): Дозволено тимчасове отримання озброєння та боєприпасів зі складів ЗСУ. Це відбувається за індивідуальним рішенням щодо кожного підприємства та за погодженням з Командуванням Повітряних Сил виключно на період дії експериментального проєкту.
Увага до деталей: Постановою запроваджено оновлений та вкрай суворий порядок інвентаризації, зберігання, обліку та використання засобів ППО і боєприпасів. Зброя де-юре залишається під військовим контролем. Порушення правил її зберігання чи обліку з боку відповідальних посадових осіб підприємства може тягнути за собою кримінальну відповідальність.
Висновки для юридичних департаментів
Участь в урядовому проєкті — це ефективний інструмент захисту активів, який держава дозволила реалізовувати власним коштом підприємств. Проте для юристів компанії це означає цілий пласт нової роботи:
- Оформлення внутрішніх наказів, змін до посадових інструкцій та трудових договорів працівників-учасників груп ППО.
- Супровід перевірок СБУ.
- Організація кімнат зберігання зброї (КЗЗ) за жорсткими мілітарними стандартами та ведення специфічного військового обліку матеріальних цінностей.
Законний шлях захисту інфраструктури відкрито, але він вимагає бездоганної юридичної чистоти на кожному етапі реалізації.
