шахрайські схеми

Обіцяють навчити інвестувати, допомогти заробити на криптовалюті та швидко примножити заощадження? Будьте обережні: за пропозиціями «досвідчених трейдерів» можуть ховатися шахраї, мета яких — заволодіти вашими коштами.

Як працює схема?

Спочатку людині пропонують залишити заявку на навчання або безоплатну консультацію. Згодом телефонує так званий менеджер, який входить у довіру, розпитує про фінансові можливості та переконує скористатися послугами інвестиційної платформи.

Повідомлення про грошову допомогу від ООН та інших міжнародних організацій можуть використовуватися шахраями для викрадення персональних даних і коштів. Зловмисники створюють підроблені сайти, копіюють символіку відомих установ і пропонують заповнити заявку на отримання виплат.

Як працює шахрайська схема

Людина отримує повідомлення про нібито доступну фінансову допомогу. Для її оформлення пропонують перейти за посиланням, заповнити анкету та ввести персональні або банківські дані.

Кіберполіція закликає громадян бути уважними до електронних листів та повідомлень у месенджерах із рахунками за електроенергію. Шахраї можуть маскувати такі повідомлення під офіційні листи від Міністерства енергетики України.

У повідомленні може міститися інформація про нібито заборгованість, рахунок на оплату або прохання терміново здійснити платіж. Для переконливості зловмисники використовують офіційні логотипи, назви державних установ та звичне оформлення повідомлень.

Пошук перевізника через соціальні мережі, месенджери та спеціалізовані онлайн-платформи стало звичною справою. За кілька хвилин можна знайти поїздку в інше місто чи за кордон або домовитися про доставку вантажу. Однак, такою можливістю користуються не лише сумлінні перевізники, а й шахраї.

Правоохоронці припинили діяльність низки скам-спільнот, заблокували тисячі фішингових ресурсів та вилучили техніку, яка могла використовуватися для заволодіння коштами громадян України та країн ЄС.

Фігуранти організували діяльність кол-центру у Харкові та цілеспрямовано купували у даркнеті контакти іноземців, які вже постраждали від псевдоінвестиційних афер. Вдаючи з себе працівників юридичної компанії, оператори телефонували громадянам Латвії та обіцяли повернути втрачені кошти. У такий спосіб вони переконували жертв встановлювати програмне забезпечення для віддаленого доступу, отримували доступ до їх банкінгу, оформлювали онлайн-кредити та спустошували рахунки громадян.

QR-коди давно стали звичною частиною нашого життя. Ми скануємо їх, щоб оплатити паркування, проїзд, придбати квиток, відкрити меню чи зробити благодійний внесок. Це швидко і зручно. Але саме цією звичкою користуються шахраї.

Кіберполіція попереджає про випадки підміни QR-кодів у громадських місцях. Зловмисники можуть наклеїти власний код поверх справжнього або розмістити фальшивий QR-код там, де люди звикли здійснювати швидкі платежі.

«Привіт! Можеш позичити трохи грошей? Дуже терміново. Перекинь, будь ласка, на цю картку».

Таке повідомлення може здатися цілком звичайним — особливо якщо воно надійшло від людини, яку ви добре знаєте.

Але за знайомим акаунтом може стояти шахрай.

Зловмисники отримують доступ до акаунтів у Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram та інших месенджерах і від імені власника звертаються до його контактів із проханням про фінансову допомогу.

Шахраї дедалі частіше використовують довіру громадян до державних установ, банків та інших офіційних організацій, щоб заволодіти персональними даними або коштами. Один із поширених сценаріїв — телефонні дзвінки та повідомлення, у яких зловмисники представляються працівниками державних органів і повідомляють про нібито важливу або термінову справу.

Повідомлено про підозру та арештовано організатора шахрайської схеми, діяльність якої правоохоронці викрили під час масштабної спецоперації у липні 2026 року.

Про це повідомляє Офіс Генпрокурора.