шахрайські схеми

Тим, хто шукає підробіток варто бути обережними, щоб не натрапити на вакансії від аферистів!

В Кіберполіції навели приклад поширених «крінжових вакансій» від шахраїв: назви вакансій умовні, але суть одна — пастка!

«Скріншотер» – обіцяють гроші за збереження скрінів.

«Лайкер» – пропонують ставити лайки за гроші, спочатку навіть платять невеликі кошти, а потім переконують заплатити більше.

«Перекладач без досвіду» – обіцяють гарну оплату за роботу через онлайн-перекладач.

Правоохоронці припинили протиправну діяльність IT-шахрая, який привласнював гроші під виглядом торгівлі біткойнами. Сума завданих збитків склала понад 7,6 мільйона гривень.

Надійшло повідомлення від ООН про надання фінансової допомоги кожному громадянину України, в якому потрібно перейти за посиланням для подачі заяви, перейшов за посиланням, заповнив анкету, дивне було питання про мої банківські реквізити, але і на нього я дав повну відповідь. Після чого через годину з моєї картки списалися всі кошти.

Одна з небезпечних злочинних махінацій – перевипуск sim-картки без відома власника. Отримавши контроль над вашим номером, зловмисники можуть отримати доступ до банківських рахунків, оформити кредити на ваше ім’я, а також зламати електронні облікові записи та використати їх для зловмисних цілей.

Таким чином, втрата власної sim-картки – це не лише побутові незручності, а й серйозна загроза фінансовій безпеці та приватності громадян.

Тому важливо знати, як протидіяти таким атакам і які кроки здійснити у разі підозри на зловмисні дії.

Отримали повідомлення від знайомої щодо підтримки однієї з бригад ЗСУ, запевнила що сайт установи перевірений яка контролює збір коштів, після відправки коштів отримала повідомлення нецензурного характеру на російській мові.

Розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на ЗСУ.

Як підкреслює Василь Романенко, старший оперуповноважений з оперативного пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій управління протидії кіберзлочинам в Київській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України, пам'ятайте:

Увага! Шахраї надсилають фейкові електронні листи від імені Державної податкової служби. 

У повідомленні вони вимагають надати всю фінансову документацію начебто з метою перевірки. 

Як повідомили у Центрі протидії дезінформації з посиланням на голову ДПС, податкова не має стосунку до такої розсилки.

Крім того, вкладені в листах файли мають вірус, який активується під час відкриття PDF-файлу. Після цього запускається програма, що дозволяє зловмисникам віддалено керувати комп’ютерами користувачів.

Начальником 9-го відділу (оперативного пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій) управління протидії кіберзлочинам в місті Києві капітаном поліції Андрієм Пархоменком було повідомлено та наголошено на тому, що зловмисники розповсюджують у соціальних мережах та месенджерах неправдиву інформацію про нібито нові правила нарахування пенсійних виплат. Шахраї видають себе за представників ПФУ та пропонують заповнити «офіційну анкету» на підконтрольних сайтах.

Я отримав повідомлення в телеграм від свого знайомого, який просить позичити кошти на зазначений номер картки в повідомленні, я без вагань здійснив переказ коштів, після зателефонував цьому знайомому – виявилось, що шахраї зламали його телеграм.

Купив собі новий телефон, попередній виставив на продаж на одній із дошок оголошень. Мені телефонує покупець, просить реквізити для оплати та каже що зробить повну оплату наперед що б уникнути комісії накладеного платежу при доставці Новою поштою. Одразу ж мені телефонує невідомий номер, представляється працівником банку і намагається вивідати у мене платіжну інформацію по моїй картці під приводом зарахування мені коштів від юридичної особи. Після чого з моєї картки списалися всі кошти.

Перебуваючи в транспорті отримала дзвінок від працівника банку, який повідомив що з мого рахунку намагаються зняти кошти та перевести на сумнівну картку, терміново необхідно назвати номер своєї картки, термін дії та код для ідентифікації та зупинки транзакції.

Телефонують з банку під виглядом працівників і виманюють реквізити карти, код (або від імені державних установ чи операторів мобільного зв’язку)