ВС вказував на суперечливу судову практику з питань про те, чи є перейменування банківської установи та зміна видів діяльності у статуті (виключення банківської діяльності) без зміни її організаційно-правової форми реорганізацією у розумінні ст. 26 Закону № 2121-III та чи впливає це на обсяг прав і обов`язків такої юридичної особи.
ВПВС в ухвалі від 19.07.2023 у справі № 909/578/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176435 , повертаючи справу на розгляд до ВС, зазначила про необхідність врахування висновків ВПВС, викладених у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16.
Також ВПВС звернула увагу на текст пояснювальної записки до проєкту Закону № 590-IX , яка роз`яснює мету внесення змін до Закону № 4452-VI:
«З 2014 року Національним банком процедуру виведення банків з ринку було застосовано до 104 банків. Незважаючи на вжиті заходи, деякі банки, використовуючи недосконалу судову систему, намагаються знову повернутись на ринок. Це створює системні ризики для фінансової стабільності, адже судова система використовується власниками нежиттєздатних банків як квазілегітимний інструмент, що нівелює всі зусилля Національного банку, спрямовані на оздоровлення та очищення банківської системи України.
При цьому, законодавством України не передбачено механізму відновлення діяльності банку, відносно якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та його ліквідацію. З огляду на це, невизначеним залишається правовий статус банків, рішення про виведення з ринку / ліквідацію яких були скасовані. Це створює сприятливі умови для виведення активів з таких банків їх недобросовісними власниками, а отже - загрожує правам та законним інтересам вкладників та інших кредиторів банків»
Тобто, зміни до статті 44 Закону № 4452-VI не обґрунтовували наявності виключної правової проблеми у цій справі.
