ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У постанові ВПВС від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
У постанові ВС від 20.10.2021 року № 757/29103/20-ц зазначено, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова ВПВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18)
Враховуючи вищезазначені висновки ВПВС в додатковій постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/119265173 від 22.05.2024 у справі № 206/4841/20 дійшла висновку про часткове відшкодування (у розмірі 1/5 від заявлених вимог) понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки було доведено понесення таких витрат, проте лише одна з п`яти пред`явлених позовних вимог була задоволена.
