Орендодавець просив визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди. Заперечував укладення ним додаткової угоди, за якою строк оренди був продовжений на 10 років, оскільки її не підписував, надавши відповідний висновок судово-почеркознавчої експертизи.
ВПВС у постанові від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/115546305 зауважила, що належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.
Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.
З огляду на вказане суди попередніх інстанцій правильно відмовили у задоволенні вищезазначеної вимоги орендодавця, хоч і з інших мотивів.