Святошинський суд міста Києва оголосив три рішення у справі судді Олексія Тандира.
Зокрема, як повідомила журналіст Ганна Мамонова було прийнято наступне:
1. Суддя продовжив до 17 лютого запобіжний захід Тандиру у вигляді тримання під вартою.
Клопотання прокурора задовольнили.
2. Суддя частково задовольнив клопотання адвокатів родини загиблого Вадима Бондаренка та прокурора про арешт всього, що є у вже розлученого подружжя Тандирів.
Так, суддя арештував земельну ділянку у 12 соток в Київській області, яку 12 грудня Тандиру відписала його колишня дружина та всі кошти, які знаходяться на банківському рахунку Тандира. Суму коштів в суді не назвали.
Суддя не арештував двокімнатну квартиру та паркомісце, яке Тандир відписав дружині 12 грудня. Це тепер за законом майно третіх осіб.
3. Суддя не задовольнив клопотання адвокатки Тандира Ірини Бовнегри про закриття судового процесу для журналістів.
Суддя обмежив доступ журналістів на засідання, коли свідчення даватимуть військові та на дослідження доказів з грифом державна таємниця. Останню пропозицію підтримав і прокурор. Скоріш за все, на засіданнях буде досліджуватиметься інформація з грифом "держтаємниця", або заслуховуватимуться свідчення військових.
Прокурор попросив на виконання рішення суду обмежити доступ ЗМІ.
Ганна Мамонова висловила свою думку про обмеження доступу ЗМІ.
"Я поки не знаю, які саме докази у справі мають гриф державна таємниця, чи мають хоч якісь докази у справі такий гриф і чи мають допуск до державної таємниці учасники процесу. А це важливо розуміти, коли мова заходить про державну таємницю і обмеження роботи ЗМІ.
Я готова прийняти ці обмеження, якщо там дійсно є гриф "державна таємниця" і учасники процесу мають до неї доступ.
Те, що я знаю, то державною таємницею називають якусь техніку, яка стояла на блокпості або як військові працювали в ту ніч там.
Аварія була пів року тому, техніка з доказів вже поїхала, цю техніку бачили всі, хто в ті дні проїжджав через блокпост, як працює блокпост знає кожен, хто через нього їздить. Журналісти працюють на фронті та на деокупованих територіях, ми всі знаємо, як писати, що і яких правил дотримуватися. Уявіть, скільки блокпостів я пройшла з 2014 року. Думаю, що більше ніж всі разом взяті учасники судового процесу. Уявіть, скільки людей взагалі пройшли через блокпости за 10 років війни. Що ж там за державна таємниця така, що щодня з нею вільно стикаються тисячі людей і обговорюють між собою" - прокоментувала журналіст.
Також Ганна прокоментувала щодо свідчень військових - мова про тих, хто був на блокпості в момент аварії та приїхав після неї. Максимум, що ці люди можуть таємного розказати, це номер частини і як люди виходять працювати на блокпост. Все інше - опис аварії та подій і хто як повидовися після неї.
У суді було б достатньо сказати, що оці от дані, ну, наприклад, номер військової частини не можуть бути розголошені. І все, без обмеження доступу на засідання. Журналісти з повагою ставляться до того, що відбувається в суді.
"Ми, наприклад, чуємо домашні адреси, дати народження учасників процесу, але ж ми їх не публікуємо. Всі знають, як працювати.
Ось чому я проти обмеження доступу. Це не пересторога, а шкода. Процес складний, загинула людина, на лаві підсудних суддя. Треба навпаки максимально прозоро провести суд, а не створювати умови для сумнівів" - додала Ганна Мамонова.
