Стаття 191 Кримінального кодексу України є однією з ключових у боротьбі з корупційними та майновими злочинами у сфері службової діяльності. Вона передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. На практиці ця норма часто застосовується у справах, пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів, шахрайством у компаніях, а також іншими зловживаннями у бізнесі та державному секторі.
Хто може бути суб’єктом злочину?
Згідно із законом, суб’єктом злочину за ст. 191 ККУ може бути:
- Службова особа – це працівник підприємства, установи чи організації, якому майно було ввірене або перебувало у його віданні. Така особа має реальні повноваження щодо розпорядження, управління, доставки чи зберігання майна.
- Загальний суб’єкт (для частини 1) – будь-яка особа, якій майно було ввірене або перебувало у її віданні на підставі цивільно-правових, договірних чи інших відносин.
- Засновники компаній та інші особи – якщо вони мають фактичний вплив на розпорядження майном, організовують чи координують дії щодо його привласнення або розтрати, навіть якщо формально не є службовими особами. Верховний Суд підкреслює, що засновник може бути суб’єктом відповідальності лише за наявності відповідних повноважень і контролю над майном.
У справах, де організовану групу підозрюють у розкраданні, до відповідальності можуть бути притягнуті також співучасники: організатори, пособники, консультанти, які брали участь у розробці чи реалізації злочинної схеми.
Які дії підпадають під ознаки злочину?
Об’єктивна сторона злочину полягає у:
- Привласненні – повному виведенні чужого майна з володіння власника та оберненні його на свою користь.
- Розтраті – незаконному використанні ввіреного майна не на користь власника, а на користь інших осіб.
- Заволодінні шляхом зловживання службовим становищем – використанні своїх повноважень всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна (наприклад, видача майна за фіктивними документами, незаконне отримання премій тощо).
Важливо: для притягнення до відповідальності потрібно довести, що майно було чужим, ввіреним або перебувало у віданні особи, а також наявність прямого умислу і корисливого мотиву.
Які суми вважаються значними, великими та особливо великими?
- Значна шкода – збитки від 151 400 грн до 378 500 грн.
- Великі розміри – від 378 500 грн до 908 400 грн.
- Особливо великі розміри – понад 908 400 грн.
Розмір завданої шкоди впливає на кваліфікацію злочину та суворість покарання.
Які наслідки для обвинувачених?
Санкції за ст. 191 ККУ залежать від обставин справи:
- Штраф, виправні роботи, обмеження чи позбавлення волі до 4 років – за основний склад злочину (ч. 1).
- Обмеження або позбавлення волі до 5 років – якщо злочин вчинено службовою особою з використанням службового становища (ч. 2).
- Позбавлення волі від 5 до 8 років – за дії у великих розмірах або повторно.
- Позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна – за дії в особливо великих розмірах або організованою групою.
- Крім того, можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.
Чому під підозру можуть потрапити засновники та інші особи?
Судова практика показує, що підозрюваними можуть стати не лише формальні керівники чи бухгалтери, а й засновники, співвласники, а також особи, які мають фактичний вплив на управління майном. Якщо засновник або інша особа організовує схеми розкрадання, дає відповідні вказівки чи погоджує незаконні дії, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності нарівні з іншими учасниками.
Водночас, якщо засновник не має повноважень розпоряджатися майном і не впливає на його рух, відповідальність не настає. Це питання завжди потребує детального аналізу фактичних обставин справи.
Як убезпечити себе та бізнес?
Встановлюйте чіткі правила доступу до майна та контролю за його рухом.
Документуйте всі операції та рішення щодо розпорядження майном.
Регулярно проводьте внутрішній аудит та залучайте незалежних експертів.
У разі підозр або перевірок – звертайтеся за фаховою юридичною допомогою.
Своєчасний юридичний супровід допоможе уникнути помилок, які можуть призвести до кримінального переслідування, та захистити інтереси бізнесу й посадових осіб.
Висновок
Стаття 191 КК України охоплює широкий спектр майнових злочинів, пов’язаних із привласненням, розтратою чи заволодінням майном. Під підозру можуть потрапити не лише службові особи, а й засновники, співвласники та інші особи, які мають реальний вплив на розпорядження майном. Доведення умислу, розміру збитків і ролі кожного учасника – ключові аспекти таких справ. Саме тому своєчасна юридична підтримка є критично важливою для захисту прав та інтересів бізнесу і посадових осіб.
