Рішення ВС у справі № 550/394/24 від 05.11.2025 https://t1p.de/x8drx
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просив встановити факт фактичного припинення шлюбних відносин між його сином та відповідачкою та вказував, що відповідачка не була членом сім'ї його сина на день загибелі останнього.
КЦС ВС не погодився з доводами позивача з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.120 СК України встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов`язків подружжя, які встановлені цим Кодексом, і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму. Таким чином, встановлення режиму окремого проживання не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте до цього.
Припинення шлюбу це юридичний факт, з настанням якого припиняються правовідносини, що виникають між подружжям з юридичного факту державної реєстрації шлюбу. Воно обов'язково має бути оформлене за правилами, встановленими сімейним законодавством, тобто за допомогою провадження реєстрації в органах РАЦСу. До того часу, поки вона не здійснена, особи, що одружилися, визнаються чоловіком і дружиною, незалежно від часу фактичного припинення подружніх стосунків між ними. Добровільність як один із принципів союзу чоловіка і дружини означає також вільне волевиявлення осіб на припинення шлюбу. Однак, на відміну від вступу в шлюб, де потрібна обов'язкова згода обох з подружжя, розірвання шлюбу допускає варіант одностороннього виходу зі шлюбного союзу. Слід врахувати, що припинення шлюбу - припинення відносин подружжя, що виникли із зареєстрованого шлюбу .
Таким чином, сам по собі факт тимчасового окремого проживання чоловіка та жінки, які перебували в зареєстрованому шлюбі, їхні розлади в сім'ї, сварки в родині, не припиняє їхніх взаємних прав та обов`язків як подружжя, передбачених законодавством.
