Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт про запровадження в Україні суду присяжних.
Про це йдеться на сайті ВРУ.
Як зазначається в пояснювальній записці до документу введення інституту присяжних у судочинство України як форми безпосередньо участі народу передбачено статтею 124 Конституції України.
"З участю присяжних у судочинстві й досягненням у такий спосіб правосуддя – тобто кінцевого законного й одночасно справедливого результату в судовому розгляді справи, значна частина громадян України пов’язує свої сподівання на правдиве вирішення своєї долі народними представниками, а не суддями як носіями державної влади", - наголошують автори документу.
Як зазначається, суд присяжних в Європі має місце в багатьох країнах. За нормативними положеннями і багатовіковою практикою різних країн суд присяжних має такі основні ознаки:
1) складається із лави присяжних, які є представниками населення, яке постійно проживає в межах відповідного судового округу, і професійного судді, який, як головуючий, лише веде судове засідання (судовий процес);
2) найголовнішим є те, що міститься в процедурі відправлення правосуддя – після завершення слухання справи в судовому засіданні нараду в нарадчій кімнаті з прийняттям рішення здійснює лише склад присяжних без участі професійного судді, а таким чином і без його «авторитетного» впливу;
3) персональний склад лави присяжних (основні і запасні) формується для розгляду однієї справи;
4) у процедурі формування складу лави присяжних домінуюча роль належить сторонам змагального процесу (захисту і обвинуваченню), консенсусне рішення яких про допуск чи відвід кандидата у присяжні є для судді обов’язковим (незаперечним). Головуючому професійному судді відведена лише роль арбітра з оцінкою мотивів у разі відсутності консенсусу між сторонами щодо кандидата в присяжні і тільки тоді, коли стороною використано право встановленої кількості безмотивних відводів;
5) присяжні не беруть активної участі у з’ясування обставин справи (нікому не ставлять жодного запитання) – вони лише безпосередньо сприймають доводи сторін (змагальність), сукупність яких потім аналізують у нарадчій кімнаті;
6) присяжні ухвалюють рішення (вердикт) щодо винуватості особи, якій прокуратурою висунуте обвинувачення у вчиненні кримінально-караного діяння. Національне законодавство деяких країн інколи додатково встановлює ще повноваження присяжних у вирішенні певних питань, наприклад, чи варто, призначаючи суворе покарання за вчинення кримінального правопорушення, враховувати обставини, що пом’якшують або обтяжують вину особи, тощо.
Саме за таким концептуально характерними ознаками суду присяжних підготовлено проект закону «Про суд присяжних», - додали автори законопароекту.
