ККС ВС залишив у силі виправдувальний вирок директору суб`єкта оціночної діяльності.
Постанова ККС ВС у справі № 953/5925/22 від 03 листопада 2026 року.
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2024 року особу визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року виправдувальний вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Особа обвинувачувався в тому, що не пізніше 05 грудня 2018 року, будучи в силу займаної посади директора ТОВ «Вер-Тас» службовою особою суб`єкта оціночної діяльності, затвердив звіт про незалежну оцінку частки у розмірі 33% в статутному капіталі ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» та надав вказаний звіт невстановленим досудовим розслідуванням особам, таким чином видавши завідомо неправдивий офіційний документ.
Переглядаючи ухвалу апеляційного суду у касаційному порядку, ККС ВС зазначив наступне .
Залишаючи доводи апеляційної скарги прокурора без задоволення, апеляційний суд виходив з того, що органом досудового розслідування не доведено наявності умислу у особи на вчинення службового підроблення.
Суб`єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, характеризується лише прямим умислом, бо винний діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів.
Апеляційний суд погодився з позицією суду першої інстанції про те, що ніким не заперечується тієї обставини, що станом на дату оцінки формула, яка була використана під час оцінки та складення звіту втратила чинність.
На дату проведення оцінки дана формула була іншою, однак від використаної в звіті відрізнялася лише тим, що вона не враховувала показник М - вартість витрат майбутніх періодів.
Для оцінки правильності правової кваліфікації цієї дії за ч. 1 ст. 366 КК України слід визначити чи входить використання невірної формули, а не даних при її використанні, до об`єктивної сторони цього кримінального правопорушення та чи призвело таке використання до невірного результату та перекрученні показників.
Проте використання невірної формули за умови використання вірних вихідних даних не утворює складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки використання формули є методом оцінки, а не інформацією, яка використовується під час застосування формули оцінки.
Апеляційний суд виснував, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу, що саме особа, як службова особа, виконуючи обов`язки директора ТОВ «ВЕР-ТАС», видав завідомо неправдивий офіційний документ.
При цьому, стороною обвинувачення клопотань про виклик та допит свідка-оцінювача заявлено не було ні під час розгляду провадження судом першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду.
Апеляційний суд також зазначив, що керівник юридичної особи самостійно не є суб`єктом оціночної діяльності, а тому не може ані вносити до звіту неправдиві відомості, ані перевіряти достовірність відомостей внесених до звіту оцінювачем.
З наведеним висновком апеляційного суду не може погодитися колегія суддів, оскільки звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Тобто особа, в силу займаної посади директора ТОВ «Вер-Тас», наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та є службовою особою в контексті статті 18 КК України, про що слушно зауважив у касаційній скарзі прокурор.
Водночас, наведене не впливає на правильність висновків суду про те, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Касаційна скарга прокурора не містить доводів на обґрунтування наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає.
