Пункт 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Отже, відповідно до законодавства виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) (далі ВЛК) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.
Строк виплати грошового забезпечення на лікуванні:
- після чотирьох місяців безперервного лікування/відпустки – ГЗ виплачується, якщо є висновок ВЛК про подальше лікування;
- після 12 місяців безперервного лікування/відпустки – виплата ГЗ припиняється (ст. 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
Основним нормативно-правовим актом, який регулює виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн, є Постанова Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 №168. Вона визначає, що додаткову винагороду до 100 000 грн можуть отримувати військовослужбовці, які отримали поранення під час захисту Батьківщини і перебувають:
- на стаціонарному лікуванні, зокрема за кордоном (включно з терміном переміщення з одного медзакладу до іншого), а також на стаціонарній реабілітації;
- у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК.
Розмір додаткової винагороди залежить від кількості днів стаціонарного лікування/реабілітації або відпустки після тяжкого поранення. Сума додаткової винагороди за повний місяць лікування/відпустки – 100 000 грн.
Підстава для виплати додаткової винагороди на лікуванні/у відпустці для лікування:
- довідка про обставини травми;
- документи, які свідчать про стаціонарне лікування/реабілітацію;
- довідка ВЛК про потребу у відпустці після лікування тяжкого поранення;
- довідка ВЛК про потребу в подальшому лікуванні після чотирьох місяців лікування.
Отримання додаткової грошової винагороди можливе лише на основі довідки про обставини травми. Цього достатньо. Вимога пройти ВЛК, щоб отримати прив’язку до захисту Батьківщини і претендувати на додаткову винагороду, – неправомірна, крім випадків, коли закінчуються чотири місяці безперервного лікування.
Необхідно проконтролювати, щоб військовий до чотирьох місяців перебування на лікуванні пройшов ВЛК, адже якщо цього не зробити, виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди припиниться.
Виведення військового в розпорядження командира не позбавляє права на грошове забезпечення і додаткову винагороду на стаціонарному лікуванні/у відпустці після поранення.
