Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних не були поєднані з однією з вимог, зазначених у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 5 КАС України.
Водночас інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю.
Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги, має похідний характер від основного спору, а тому підлягає розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір.
З огляду на викладене, а також ураховуючи характер правовідносин, що виникли між сторонами у справі № 420/2411/19, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах та їх суб`єктний склад, ВПВС у постанові від 09.11.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/115546289 дійшла висновку, що спір щодо стягнення з ДКС України на користь позивача інфляційних втрат і 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки він виник у зв`язку з тривалим невиконанням рішення суду, ухваленого в адміністративній справі.