Правова позиція ЄСПЛ у справі «E.K. v. LATVIA» від 13.04.2023, заява № 25942/20 https://cutt.ly/M5AUk6N
Заявник скаржився на фактичне невиконання рішення суду про надання йому права на спілкування з дочкою після розлучення з матір’ю дитини.
ЄСПЛ було встановлено, що Заявник намагався встановити контакт з дочкою, постійно вдаючись до низки довготривалих і, зрештою, неефективних національних засобів захисту своїх прав.
При цьому підхід національних органів влади та судів був надмірно формалістичним. Так, суд, знаючи про відмову матері дитини співпрацювати з органом опіки та піклування й іншими фахівцями, не розглядав можливість посилення співпраці шляхом застосування таких заходів, як терапія або медіація, чи накладення штрафу. Крім того, не було враховано, що невизначеність і тривала конфліктна ситуація між батьками мали шкідливий вплив на стан здоров'я дитини.
Суд наголосив, що відсутність співпраці між розлученими батьками не є обставиною, яка сама по собі може звільнити органи влади від їхніх позитивних зобов'язань для сприяння зустрічам між батьками та їхніми дітьми. На органи влади покладено обов'язок вжити заходів, які б примирили конфліктуючі інтереси сторін, беручи до уваги першочергові інтереси дитини.
У цій справі національні органи влади та суди не вжили всіх необхідних заходів для сприяння контакту батька, який проживає окремо, з дочкою та узгодження конфліктуючих інтересів сторін.
Відповідно, мало місце порушення ст.8 Конвенції, а саме не забезпечення належним чином права Заявника на повагу до сімейного життя в частині його права на спілкування з дочкою.
