Анна Даніель: рекрутинг полегшить процес мобілізації але замінити ТЦК не зможе

Дата: 03.12.2024 09:49

Анна Даніель, адвокат, кандидат юридичних наук, керуючий Адвокатського бюро «Анни Даніель» в інтерв’ю ресурсу «ПОРАДИ ЮРИСТА» розповіла про актуальні теми, зокрема: рекрутинг і діяльність ТЦК, економічні ініціативи Уряду, подвійне громадянство в Україні та імовірність проведення виборів у найближчий час.

У Верховній Раді оприлюднили висновки тимчасової слідчої комісії, щодо зловживань і порушень законодавства з боку представників ТЦК. На думку деяких депутатів саме Центри комплектування відповідальні за провал мобілізації і повинні бути розформовані. Що робити далі? Чи впораються з комплектацією військ Рекрутингові центри, адже добровольців вже майже не залишилось?

Анна Даніель: Згідно вимог чинного законодавства, зокрема ст. 4 Закону України “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України” слідча комісія утворюється Верховною Радою України, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.

Підставами для утворення слідчої комісії можуть бути повідомлення про порушення Конституції України, законів України органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами, керівниками (або посадовими особами, які виконують їх обов’язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських об’єднань, що становлять суспільний інтерес, у тому числі:

1) повідомлення про обставини, які загрожують суверенітету, територіальній цілісності України або її економічним, науково-технічним, національно-культурним, соціальним інтересам, охороні довкілля;

2) повідомлення про масове порушення прав, свобод і законних інтересів громадян, їх об’єднань або зловживання владою посадовими, службовими особами, що завдало істотної шкоди суспільним інтересам.

Її основними завданнями було визначено наступні:

1) проведення перевірки та розслідування можливих фактів порушення законодавства України у відповідних підрозділах Міністерства оборони України та ЗСУ, а також у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарських комісіях, пов’язаних із здійсненням призову на військову службу та звільненням з військової служби громадян України;

2) проведення перевірки та розслідування можливих фактів порушення законодавства України у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарських комісіях, пов’язаних із встановленням придатності до військової служби військовозобов’язаних і військовослужбовців та оформленням відповідних документів;

3) проведення перевірки та розслідування можливих фактів порушення законодавства України, пов’язаних із розрахунком, нарахуванням та виплатою грошового забезпечення (заробітної плати), додаткових грошових винагород, компенсаційних виплат тощо у відповідних підрозділах Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, СБУ;

4) проведення перевірки та розслідування можливих фактів порушення прав військовослужбовців під час ведення бойових дій (виконання ними бойових та спеціальних завдань), а також під час повсякденної діяльності військ (сил) Міністерства оборони України, ЗСУ, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, СБУ;

5) проведення перевірки та розслідування можливих фактів порушення прав безвісно відсутніх військовослужбовців, прав військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину або місце служби, у відповідних підрозділах Міністерства оборони України, ЗСУ, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, СБУ;

6) проведення перевірки та розслідування можливих фактів порушення законодавства України, пов’язаних з порушенням службових розслідувань та притягненням військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності у відповідних підрозділах Міністерства оборони України, ЗСУ, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, СБУ.

Як видно із перелічених завдань, перевірки та розслідування можливих фактів порушення законодавства України у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки також було серед виокремлених завдань ТСК, але не ключовим.

За повідомленням голови Тимчасової слідчої комісії - народного депутата України Анни Скороход - ТСК було розглянуто більше 3 тисяч звернень. Ці звернення було проаналізовано, систематизовано та опрацьовано і, як наслідок, тематично виокремлено низку питань, з якими найчастіше звертались військові.

Результати розслідування слідча комісія, як це передбачено ст.21 Закону України “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, викладає у письмовому звіті, який має містити висновки і пропозиції про:

1) факти і обставини, які стали підставами для проведення розслідування;

2) відомості чи обставини, встановлені слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується;

3) відомості чи обставини, що не підтвердилися;

4) факти і обставини, які не були перевірені, із зазначенням причин, з яких перевірка не здійснювалася.

Керуючись ст.22 Закону України “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, при розгляді висновків і пропозицій слідчої комісії Верховна Рада України в разі необхідності вирішує питання щодо:

1) направлення матеріалів слідчої комісії до Генеральної прокуратури України для їх вивчення та відповідного реагування;

2) направлення висновків слідчої комісії Президенту України, Прем’єр-міністру України;

3) направлення висновків слідчої комісії для реагування згідно із законом відповідному органу державної влади, іншому державному органу, органу місцевого самоврядування чи посадовій особі;

4) опублікування висновків слідчої комісії у газеті "Голос України" з додержанням вимог закону щодо захисту інформації з обмеженим доступом, у тому числі таємної чи іншої охоронюваної законом інформації.

Висновки і пропозиції слідчої комісії не є вирішальними для органів, які здійснюють кримінальне провадження.

Щодо ТЦК та СП

Згідно вимог п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23 лютого 2022 року, ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.

Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені у вказаному Положенні.

У суспільства є чимало критики і питань до діяльності ТЦК та СП, однак, за негатив має однозначно відповідати і Міноборони, яке координує і спрямовує їхню діяльність.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, за результатами проведеної роботи, озвучила пропозицію в межах мобілізації розформувати ТЦК та СП, а замість них створити центри з рекрутингу, в яких працюватимуть цивільні особи. Внаслідок чого буде можливість вивільнити працівників ТЦК до служби у війську, щоби потім доукомплектувати ними Сили оборони.

Однак, самої ініціативи замало. Адже, наразі відсутній чіткий механізм, та орган чи установа, який міг би оперативно замінити роботу ТЦК та СП таким чином, щоб не сповільнити темпи мобілізації та не спричинити катастрофічну ситуацію на фронті.

Однозначно можна погодитися із тим, що працівники ТЦК та СП із бойовим досвідом мають перебувати у зоні ведення бойових дій, а процес набору можна передати цивільним особам, які працюватимуть, наприклад, у ТЦК та СП. Простіше кажучи, можна законним способом провести реформування ТЦК та СП, посилити боротьбу із корупцією, а не починати ліквідовувати і створювати нову структуру. На це у бюджеті воюючої країни не вистачить ні часу, ні коштів. Та й упевненості мало, що це дасть позитивний результат. Бо насправді ж, питання не до структури, а до осіб, які нею керують та працюють там.

Щодо центрів рекрутингу

16 травня 2024 р. Кабінет Міністрів України постановив затвердити два Положення: Положення про центри рекрутингу Збройних Сил і Положення про центри рекрутингу.

Положенням про центри рекрутингу Збройних Сил затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 564 від 16 травня 2024 р. ередбачається, що центри рекрутингу Збройних Сил утворюються за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил та є підпорядкованими підрозділами відповідних командувань видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил. Безпосереднє керівництво центрами рекрутингу Збройних Сил і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні командувачі, які затверджують їх структуру, штат (штатний розпис). Центри рекрутингу Збройних Сил комплектуються військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил.

Завданням центрів рекрутингу Збройних Сил є здійснення рекрутингу громадян України для проходження військової служби за контрактом, вступу до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти, супроводження призову громадян України на військову службу за призовом під час мобілізації, в особливий період.

Положення про центри рекрутингу визначає основні засади діяльності центрів рекрутингу як форми взаємодії Міноборони та місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування на основі укладених меморандумів про взаємодію та співробітництво з метою залучення громадян до Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

Діяльність центрів рекрутингу має інформаційно-консультаційний характер.

Інформаційне забезпечення функціонування центрів рекрутингу здійснюють Міноборони, центри рекрутингу Збройних Сил.

Основними завданнями центрів рекрутингу є:

надання консультацій та роз’яснень з питань проходження військової служби в Збройних Силах, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, правоохоронних та розвідувальних органах, органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави;
надання інформації про наявність вакантних посад у військових підрозділах, порядок вступу на військову службу за контрактом та вступу до вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, можливість обрати відповідний підрозділ сил оборони та військову посаду за фахом;
забезпечення консультаційного супроводу рекрутованих осіб до прийняття на військову службу в обраному військовому підрозділі сил оборони.

Рекрутерами центрів рекрутингу можуть бути працівники центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності за згодою їх керівників.

Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності центрів рекрутингу, розміщених у приміщеннях центрів надання адміністративних послуг, здійснюється за рахунок і в межах коштів державного або місцевого бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Таким чином, рекрутинг полегшує процес мобілізації, але однозначно замінити його не зможе. І далі розмов окремих політиків про необхідність повної ліквідації ТЦК процес не піде. Про позитивний вплив рекрутингових центрів на процес мобілізації можна говорити, якщо це буде спільна ефективна робота ТЦК та СП і інформаційна діяльність рекрутерів, які здійснюватимуть консультаційний супровід рекрутованих осіб до прийняття на військову службу в обраному військовому підрозділі сил оборони.

Місяць тому на Одещині були затримані злочинці, які під виглядом співробітників ТЦК та поліції вимагали у чоловіків гроші начебто за невручення їм повісток. На Київщині член добровольчого формування у складі групи оповіщення ТЦК, вдягнений у військову форму зробив постріли у чоловіка з травматичної зброї. На вашу думку, як в правовому полі громадянам захистити себе від таких незаконних дій, адже часто важко відрізнити законного представника від злочинця, який одягнений у форму, озброєний і з підробленим посвідченням.

Анна Даніель: Згідно ч.1. ст.1 Закону України «Про Національну поліцію України» національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до вимог ст. 2 вказаного Закону завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування визначається керівником органу досудового розслідування.

За ініціативи Президента Володимира Зеленського всім громадянам роздадуть по 1 тис. грн. Також запрацювала програма «Національний кешбек», а на 2025 рік Президент анонсував безкоштовне харчування для всіх учнів шкіл. В умовах дефіциту бюджету, залежності від зовнішнього фінансування і скорочення власної економіки чи не є такі рішення популістичними і які можливі наслідки в умовах війни, коли є більш пріоритетні напрямки фінансування?

Анна Даніель: Ст. 1 Закону України “Про вибори Президента України” передбачає, що Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Президент України набуває повноважень з моменту складення присяги Українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Народ сказав своє слово на виборах. Тож, уся повнота відповідальності лежить на народові, який обрав Президента, і на самому Президентові, який анонсує ті чи інші ініціативи.

З огляду на прийнятий Закон України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” та складні фінансові умови, в яких живе воююча країна майже три роки, влада заклала у нього декілька “приємностей”. Найбільший резонанс викликало у суспільстві підвищення податків. Щоб знизити градус напруги, а також, ймовірно, для підняття довіри до влади і єдності нації з’явилася “тисяча”. В той час, коли у нас заморожені соціальні стандарти, не передбачено зміни розміру прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати, є соціально незахищені верстви населення, внутрішньо переміщені особи, поранені ветерани, які потребують адресної допомоги з боку держави, “тисяча” виглядає скоріше як популізм, а не реальна підтримка від держави. Маю надію, що мудрий український народ задонатить її на ЗСУ. Ефективною противагою проявів популізму президента є незалежний законодавчий орган країни і свідоме громадське суспільство.

Під час представлення у Верховній Раді «Плану стійкості» Президент анонсував створення в Україні інституту множинного громадянства. Однак, відповідно до статті 4 Конституції в Україні існує єдине громадянство. Як ви бачите вирішення цього питання і чи на часі воно?

Анна Даніель: Згідно вимог ст. 4 Конституції України в нашій країні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. принцип єдиного громадянства, серед іншого, означає, що у разі, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про громадянство України» добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, є підставою для втрати громадянства України.

Про множинне громадянство або “поліпатризм” говорять, коли особа має правовий статус, при якому вона одночасно володіє громадянством більш ніж однієї держави.

В нашій країні налічується чимало національностей, тому, теоретично, передумови для запровадження поліпатризму є. Однак, на законодавчому рівні, Україна постійно впроваджувала політику уникнення множинного громадянства, що сприяло зменшенню юридичних колізій: наприклад, для уникнення випадків множинного громадянства укладено низку двосторонніх угод з питань громадянства з різними країнами світу.

22 січня 2024 року Президентом України було внесено до Верховної Ради України проект Закону «Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України». Метою його є актуалізація положень законодавства у сфері міграції, громадянства, зокрема підстав і порядку набуття та припинення громадянства України, а також удосконалення правового регулювання питань щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які у складі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів формувань, беруть участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України, членів їх сімей. У вказаному законопроекті встановлюється перелік держав, громадяни яких можуть набути громадянство України у спрощеному режимі (країни Європейського Союзу, Великобританія, Канада, Норвегія, США, Швейцарія та Японія). Спрощений порядок набуття громадянства України громадянами цих країн полягатиме у поданні ними під час набуття громадянства України декларації про визнання себе громадянином України та позбавлення обов’язку повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави, як наразі передбачає чинне законодавство.

На розгляді Верховної Ради України наразі знаходиться кілька законопроектів метою яких є лібералізація в Україні інституту подвійного/множинного громадянства. Але усі вони були зареєстровані до війни. На скільки в умовах війни вони є актуальними буде визначати Верховна Рада України. Однак, зазначу, що легалізація подвійного/множинного громадянства має вирішуватись, у конституційно-правовій площині. І це питання не є простим. Для повного узгодження з нашим Основним Законом – Конституцією України – потребуватиметься внесення відповідних змін до Конституції. Окремо звертаю увагу й на те, що легалізація подвійного громадянства Україною може створити підґрунтя для перегляду ЄС безвізового режиму з Україною, адже змінюються умови, за яких цей режим було надано.

Останнім часом ходять розмови про наближення виборів в Україні, незважаючи на продовження повномасштабної війни. Зокрема, прогнозують вибори навесні 2025 року. Нагадаємо, що термін повноважень Президента України і Верховної Ради, відповідно до законодавства продовжуються на час дії воєнного стану. На ваш погляд чи реально проведення виборів найближчим часом, чи потрібно їх проводити в умовах війни (наприклад у Дії) і як бути, якщо війна буде продовжуватись?

Анна Даніель: Згідно ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах (ст. 38 Конституції України).

Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (ст.69 Конституції України).

Строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років (ст.76 Конституції України).

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Згідно вимог частини другої статті 108 Конституції України Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки;

2) неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

Ст.19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах воєнного стану забороняються:

зміна Конституції України;
зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
проведення страйків, масових зібрань та акцій.

Проведення виборів Президента України і виборів до ВРУ в умовах воєнного стану прямо заборонене.

Як відомо, представники парламентських фракцій та груп у форматі «Діалогів Жана Моне» 10-12 листопада 2023 року підписали меморандум, що вибори мають бути проведені на основі чинного Виборчого кодексу та зі збереженням виборчих систем національних та місцевих виборів. Вибори можливі не раніше, ніж через 6 місяців після завершення війни та дії воєнного стану. Тому, про дати проведення виборів можна буде говорити лише після завершення дії правового режиму воєнного стану.