26.11.2024 ККС ВС
№ 676/6929/17 Щодо інституту дослідження доказів у суді
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123678721
Мета норм, які регулюють дослідження доказів у суді, полягає у тому, щоб кожна сторона отримала доступ до цих доказів, аби мати можливість звернути увагу суду на аспекти, важливі для обґрунтування її позиції. Якщо з певних причин сторона вважає, що письмовий документ має бути повністю або частково оголошений вголос, вона має право заявити таке клопотання. КПК не визначає, хто саме має оголосити ці докази. Подання суду доказів, і, відповідно, забезпечення такого способу їх подання, який забезпечить потреби суду і права інших учасників провадження, покладається на сторону, яка надає такі докази або посилається на них. У певних випадках, ураховуючи особливі потреби сторони, суд може прийняти цей обов’язок на себе.
05.08.2024 ККС ВС
№ 285/1131/15-к Порушення засади безпосередності дослідження доказів судом у випадку оголошення їх прокурором відсутнє
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120888933
КПК не містить вимоги щодо необхідності оголошення документів саме головуючим суддею. Оголошення змісту документів у судовому засіданні прокурором, а не головуючим суддею, якщо ним було запропоновано сторонам оголосити документи, які вони вважають за необхідне дослідити, не є порушенням судом принципу безпосередності дослідження доказів
13.10.2020 ККС ВС
№ 127/21324/16-к Про необов'язковість оголошення письмових доказів вголос
https://zakon.cc/court/document/read/92415564_ae986c2b
"15. Стосовно скарги на неповне дослідження доказів судом апеляційної інстанції, то зміст ухвали апеляційного суду не дає Суду підстав ставити під сумнів обізнаність суддів з відповідними документами. Також Суд не має підстав вважати, що сторонам не було надано можливості ознайомитися зі змістом відповідних документів. За таких обставин Суд не вважає той факт, що суд не зачитував вголос письмові документи, істотним порушенням процесуального закону.
16. Суд зазначає, мета норм, які регулюють дослідження письмових доказів у суді, полягає у тому, щоб кожна сторона отримала доступ до цих доказів, аби мати можливість звернути увагу суду на аспекти, важливі для обґрунтування її позиції. Якщо з певних причин сторона вважає, що письмовий документ має бути повністю або частково оголошений вголос, вона має право заявити таке клопотання відповідно до частини 1 статті 358 КПК.
17. Кодекс не визначає, хто саме має оголосити ці докази. Виходячи зі змісту частин 1 та 2 статті 22 КПК подання суду доказів, і, відповідно, забезпечення такого способу їх подання, який забезпечить потреби суду і права інших учасників провадження, покладається на сторону, яка надає такі докази або посилається на них. У певних випадках, ураховуючи особливі потреби сторони, суд може прийняти цей обов`язок на себе.
18. У цій справі при розгляді апеляційних скарг представник потерпілого мав можливість послатися на ті докази, які обґрунтовують його позицію, і оголосити їх або заявити клопотання про оголошення повністю або частково. Однак технічними записами судових засідань підтверджується, що таких клопотань від представника потерпілого не надходило."
Категорія «Оголошення письмових доказів» ст.ст. 358, 349, 23 КПК:
В цій категорії також наведено ряд окремих категорій за різними видами документів, які можуть досліджуватися судом як письмові докази:
Вас також можуть зацікавити інші категорії у статті 349 КПК:
1. ч. 2 Визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися та визначення порядку дослідження
1.1. Повноваження прокурора щодо самостійного визначення обсягу доказів
1.2. Думка потерпілих щодо запропонованого порядку дослідження доказів
1.3. Визначення обсягу та порядку дослідження доказів та стратегія сторони обстоювання власної позиції
1.4. Зміна обсягу та порядку дослідження доказів
1.5. Оголошення письмових доказів
2. ч. 3 Недоцільність дослідження доказів щодо обставин, які не оспорюються. Скорочене судове слідство
2.1. Загальні висновки щодо умов застосування скороченого судового слідства за ч. 3 ст. 349 КПК
2.2. Повноваження суду в частині перевірки кваліфікації під час скороченого судового слідства
2.3. Повноваження суду в частині перевірки доказу на допустимість під час скороченого судового слідства
2.4. Повноваження суду щодо визначення обсягу доказів який має подати сторона
2.5. Про обов'язковість дослідження доказу у випадку оспорювання обставин
2.6. Істотні порушення прав при проведенні скороченого судового слідства
2.7. Оскарження вироку, постановленого за результатом скороченого судового слідства
2.8. Скорочене судове слідство та допит обвинуваченого
3. Щодо обов'язковості дослідження доказів
