При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Випробувальний термін (строк) - це період часу, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на придатність до виконання певної роботи.
В період дії воєнного стану, під час укладення трудового договору, умова про випробування працівника може встановлюватися для будь-якої категорії працівників, навіть для тих працівників, яким встановлення випробування було заборонено законом, у тому числі для:
- осіб з інвалідністю;
- неповнолітніх; вагітних жінок;
- одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб та інших осіб.
Проте, встановлення випробувального терміну є виключно правом, а не обов’язком роботодавця.
При цьому процедура встановлення випробування, зокрема оформлення і тривалість залишаються незмінними:
- умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Працівник своїм підписом підтверджує факт ознайомлення з цим документом;
- строк випробування у разі прийняття на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців, у разі прийняття на роботу робітників - одного місяця. У спеціальному законодавстві може бути передбачено більш тривалий період випробування.
