Дмитро Разумков: про соціальний занепад, кризу мобілізації та СЗЧ, наслідки "Міндич-гейту", вибори-2026

Дата: 02.12.2025 10:03

В гостях у медіа ресурсу «ПОРАДИ ЮРИСТА» Дмитро Олександрович Разумков, 14-й голова Верховної Ради України, народний депутат 9-го скликання.

Чому держбюджет-2026 називають «неадекватним» і де в ньому заховані корупційні схеми? «Зимова тисяча» проти реальних потреб: чому влада не піднімає виплати військовим та пенсіонерам? Катастрофа з мобілізацією: до чого призвела «бусифікація» і чому ТЦК працюють «для галочки»? Чому тисячі військових залишають частини і як це зупинити? Чому насправді влада відкрила кордони для молоді 18–22 років і які будуть наслідки таких дій? "Мирні плани" та заморозка конфлікту: що чекає на Україну і хто понесе відповідальність за імовірну втрату територій?

Відповіді на ці та інші питання читайте в інтервю Віталія Гузія з Дмитром Разумковим.


Віталій Гузій:

Як ви оцінюєте соціальну складову держбюджету України на 2026 рік? Загалом заплановані видатки на яку мають збільшитися на 10% та сягнути 467 млрд грн, що в свою чергу на 45 млрд більше, ніж в цьому році?

Дмитро Разумков:

Перше, я не думаю, що сьогодні ми маємо право говорити про бюджет на 2026 рік, коли говоримо про цей документ.

Тому що це бюджет, в якому так само закладені схеми Міндіча і всіх інших. Для того, щоб бюджет на наступний рік був адекватним, цей треба повністю переглянути. А – прибрати корупційну складову, Б – реально нормально порахувати.

Ні я, ні мої колеги з «Розумної політики» не голосуємо за бюджет вже третій рік поспіль, тому що він неправильно збалансований.

Наприклад, хочу нагадати, що раніше «дірка» була понад 600 млрд грн, в цьому році - виключно на армію - 830 млрд грн, а на наступний рік «дірка» складає вже близько трильйона.

Це безпосередньо впливає і на соціальну складову, про яку ви говорите. Якщо ми дивимося на цей документ, то він поганий, тому що немає підняття мінімальної зарплати для військових. Вона третій рік поспіль стоїть 20100, її не міняють і навіть не збільшують на показник інфляції, індексацію не роблять.

Якщо ми говоримо про соціальну складову, мінімальну пенсію піднімають на наступний рік на 234 гривні. Я пропонував колегам по парламенту взяти, сходити в пенсійний фонд, їх там поб'ють і може таким чином до них дійде, що бюджет, в якому підніття мінімалки на наступний рік на 234 грн, це не бюджет.

Є наш законопроект, де ми рахували, скільки буде коштувати держбюджету підняття мінімальної пенсії в два рази. Це буде трохи менше 21 млрд грн. (це чотири дні війни). Плюс забрати половину програм Зеленського, адже, наприклад, «зимову тисячу» отримають не тільки пенсіонери та малозабезпечені, а й заможні люди, що є недоцільним. І багато інших речей. Наприклад, Офіс президента нам на наступний рік обходиться в 5,5 млрд грн. Фінансування партії, в першу чергу «Слуги народу» ще майже в мільярд гривень, якщо бути точним, в 850 мільйонів.

Оці речі позабирати – це вже більше, ніж половина потрібних грошей для забезпечення підняття мінімальної пенсії в два рази.

Якщо ми з вами говоримо про вчителів, з одного боку там рекордні цифри, з іншого боку це маніпуляція і «кидок» вчителів. Ми вже третій рік поспіль б'ємося над тим, щоб мінімальна зарплата вчителя відповідала трьом мінімалкам, так як це написано в законі.

Віталій Гузій:

Ви вважаєте, що цей проєкт, який зараз представлений стосовно держбюджету – це вже підготовка до виборів?

Дмитро Разумков:

Сто відсотків. Я поясню.

Наприклад, вони роблять додаткове фінансування для вчителів, виходячи майже на той показник, який має бути, тобто на три мінімалки для зарплати, виходячи з того, що вони не збільшують видатки на зарплати, які будуть зберігатися в наступному році, в 27-му, в 29-му, в 30-му. Що роблять вони? Вони закладають премію на престиж професії. Тобто зарплати залишаються ті самі, а на 26-й рік вони закладають додаткову суму, яка розрахована виключно на рік. Тобто на 27-й рік цих грошей не буде. А якщо переобралися, далі можна знову продовжити доплати.

Так само, як з «зимовою тисячею». Зараз в постанові Кабміну написано, що її можна отримати в 25-му році, а вже в 26-му якщо вистачить грошей, а якщо не вистачить, то не буде виплат. Тобто це дуже нагадує не допомогу тим же вчителям, а просто намагання отримати їх голоси на майбутніх виборах.

Аналогічна ситуація з мінімалкою. Мінімальна зарплата зростає на 600 з копійками гривень. Фактично, якщо ви заберете інфляцію, то у вас мінімальна зарплата не зростає. Там зростання буквально декілька відсотків. Але якщо брати не номінальну інфляцію, а реальну, не те, що порахували, а те, що ви йдете в магазин і те, що ви бачите на полках, то у вас мінімальна зарплата на наступний рік не зростає взагалі.

Тому назвати цей законопроект соціальним в мене язик не повернеться. Там зроблено все для майбутніх виборів і там зроблено все для збереження корупційних схем. Тому ми вимагали, щоб цей бюджет був переглянутий. Не просто намалювати цифри, а щоб воно дійсно працювало, і плюс – частину зекономлених коштів, в тому числі з корупційних історій, відправити на потреби соціальної допомоги, захисту людей.

1
Дмитро Разумков

Віталій Гузій:

Як Захід реагує на недосконалу соціальну політику України? З початку повномасштабної війни всі внутрішні ресурси та податки країни йдуть на покриття військових потреб, а соціальна сфера фінансується за рахунок допомоги наших європейських партнерів. Чи якось вони намагаються нормалізувати цю соціальну політику?

Дмитро Разумков:

Просто це не їх проблема. Це проблема і це зона відповідальності української влади. Ну чому там німці мають думати про українських пенсіонерів? Вони точно не будуть про це думати.

Там інша проблема, яка існує вже декілька років. Коли ти зустрічаєшся з європейцями, вони кожного разу все більш наполегливо задають одне і те ж питання - як нам пояснювати своєму суспільству, кожного разу, що ми забираємо гроші платників податків нашої країни, віддаємо в Україну, де ці кошти крадуть, як нам переконувати своє суспільство, що це правильний процес? І в мене немає аргументів, що їм на це сказати.

Віталій Гузій:

Тобто мета західної допомоги Україні протягом останніх чотирьох років – це просто підтримка політичної стабільності України, її обороноздатності для забезпечення безпеки, і в тому числі наших партнерів? Захід готовий задля власної безпеки закривати очі і на корупційні прояви?

Дмитро Разумков:

Я не знаю, чи готовий Захід закривати очі на корупційні історії…  Ми точно не готові. Тому що це не питання Заходу, це питання України. Чи знають вони про корупційні скандали? Так, вони їх бачать.

Їх дійсно турбує дуже, щоб це не розбалансувало систему сьогодні. Коли ти говориш з тими, хто наближений до влади, вони кажуть, що не можна говорити про корупцію, так як це сьогодні відбувається, це треба відкласти на після війни. Я кажу, в мене тоді до тебе просте запитання: «тобі не здається, що корупціонери будуть робити все для того, щоб війна не закінчувалася, щоб не виникало питань до них щодо їх корупції?»

Ми внесли на розгляд законопроект щодо прирівняння корупції під час війни до відповідальності за державну зраду - від 15 років до пожиттєвого з конфіскацією майна. І вже 2 роки лежить цей законопроект без розгляду, щоб його, не дай Боже, не проголосували.

Віталій Гузій:

Як ви оцінюєте рішення про відкриття кордону для чоловіків 18 - 22 років?

Дмитро Разумков:

Важко сприймати рішення, яке не носить логічної складової.

Перше, або не треба було закривати взагалі кордони так, як це було, або одразу відкрити так, як це працює в Ізраїлі, або треба зробити так, як, наприклад, пропонуємо ми, дати можливість вільного перетину кордону всім тим, хто не підпадає під мобілізацію - має бронювання, має відстрочку, менше 25 років.

Чому виїхало вже понад 100 тисяч молодиків? Не тому, що вони бояться, що їх мобілізують, адже вони не потрапляють під мобілізацію. Вони виїхали, тому що не вірять українській владі, що сьогодні це відкрили, завтра це заборонять, і вони не зможуть нікуди поїхати.

Недовіра до влади та державних інституцій призвела до того, що хлопцям простіше виїхати, аніж ризикувати тим, що завтра передумають і скасують таку можливість. Тобто це навпаки, додатковий стимул виїхати. Це результати, які ми сьогодні бачимо.

Наступне питання щодо мобілізації. Дійсно, сьогодні величезний дефіцит людей на фронті. Сьогодні шалене СЗЧ, понад 310 тисяч, плюс дезертири. Але по факту, можна далі вводити обмеження, ще створити ТЦК, які будуть займатися «бусифікацією», але це не дасть жодного результату, реального результату для Збройних Сил України.

Що робить ТЦК? Вони працюють для галочки. Їм байдуже, кого вони мобілізують. Їм просто треба виконати план.

Ми пропонуємо абсолютно інакші підходи.

Перше, це виконати все ж таки норму закону про терміни служби. В залежності від того, де ти несеш службу, в тебе міняються терміни цієї служби. Якщо ти сидиш постійно на нулі, то ти швидше зможеш потрапити додому. Якщо ти сидиш у Львові, ну, вибач, тоді ти будеш довше служити.

Друге питання, це ротація. Третє питання, це додаткова відпуска. Військові кажуть, ми одну не можемо відгуляти, бо людей немає.

Наступне питання, це виплата грошової допомоги при підписанні першого контракту. Є відповідний законопроект, що при підписанні першого контракту – мільйон гривень. Там, зокрема, прописані норми, щоб не було так, що взяв гроші і пішов в СЗЧ, є різні запобіжники.

Наступне. В нас величезна кількість по посадам. 46 тисяч в ТЦК - давайте подивимося, хто реально воював, а хто ні. Давайте їх спочатку відправимо і хай вони покажуть, як будуть захищати Батьківщину і допомагати ЗСУ. Адже «бусифікувати» в Києві дуже легко, а на фронті ситуація трохи інакша.

До речі, вивільнені кошти на утримання працівників ТЦК можна буде направити на виплати за контрактом. Плюс, коли вони «бусифікують» людину, вона потрапляє до «учебки». Держава на неї витрачає кошти на форму, на озброєння, на харчування, на тренування, на полігони, на снаряди, на набої, на техніку, на зарплату, на багато інших речей. Витрачає час. Потім людина їде на фронт, і по дорозі тікає в СЗЧ. Тобто всі ці шалені кошти, які були витрачені, можна було викинути в смітник і все.

По факту, ми сьогодні бачимо абсолютно зруйновану систему мобілізації. Набагато ефективніший процес рекрутингу, якщо в нього додати мотиваційні елементи.

Віталій Гузій:

Ви вважаєте, що ресурси і зараз є для того, щоб мобілізація відбувалась на добровільній, а не примусовій основі?

Дмитро Разумков:

Ця можливість була ще на початку війни, коли у нас стояли черги в військомати, пам'ятаєте? А влада казала, нам люди не потрібні, вже достатньо. Я тоді звертався до міністра оборони і казав, не розвертайте людей, ви не знаєте, скільки буде йти війна. Треба було формувати і готувати резерви.

Пригадайте відношення до людини у формі в 2022 році - це викликало величезну повагу і обіймали, і дякували. А зараз, коли бачать людину в формі, переходять на іншу сторону вулиці.

Те, що сьогодні відбувається в ТЦК і СП, це фактично демотивація, це руйнування іміджу Збройних сил України. Я не знаю, чи це робиться навмисно, чи тому, що дурні ті, хто запускали цей процес. Але результат ми маємо саме такий.

2
Дмитро Разумков і Віталій Гузій

Віталій Гузій:

Ми бачимо багато прикладів, які дозволяють казати про те, що влада готується до виборів. Це і підняття виплат медикам, освітянам, це і випуск молодиків за кордон. Чи дійсно влада розглядає можливість проведення виборів в наступному році? І якщо так, то в яких умовах?

Дмитро Разумков:

Щодо виборів то їх проведення під час війни неможливо. Військові на фронті не зможуть прийняти участь, люди за кордоном не зможуть прийняти участь. Розставлять біля кожної дільниці ТЦК і всі, хто не підтримує владу на ці дільниці не потраплять.

Щодо рішення про відкриття кордонів для молодиків 18-22 я хотів би нагадати, що саме ця категорія людей вийшла на Майдан на підтримку антикорупційних органів. Влада таким чином від них позбулася, мінус сто тисяч.

Наступне питання щодо виборчого процесу. Він точно буде потрібен після закінчення війни. Треба міняти законодавство на поствоєнні вибори. Це, можливо, одноразовий закон, і хоча не зовсім гарно звучить, але він має бути, тому що за тими нормами, які є сьогодні, провести вибори в парламент неможливо.

Щодо виборів під час воєнного стану, немає демократії, немає свободи слова, немає можливості агітації, нічого немає.

Ідея щодо проведення виборів за допомогою «Дії»?

По-перше, це крива програма, яка сипалась навіть коли було голосування на Євробаченні. По-друге, вона достатньо «дірява». Саме звідти свого часу витягнули всі реєстри росіяни. Пам'ятаєте, нещодавно це було.

Вибори потрібні після завершення війни в демократичний спосіб, щоб там всі могли взяти участь і в якості виборців, і в якості тих, хто себе буде висувати.

І після виборів ми маємо створити професійний уряд, не за політичними квотами. В наступному уряді не має бути політики, а має бути формування політик по кожному з міністерств. І у людей має бути план, з яким вони будуть працювати. І працювати не на Президента чи депутатів, а працювати на Україну, працювати на народ нашої держави.

Віталій Гузій:

Як ви оцінюєте наслідки корупційного скандалу, так званого Міндич-гейту, для влади і, взагалі, з точки зору переформатування владної архітектури в Україні?

Дмитро Разумков:

Я вважаю, що вони вже втратили. Навіть для голосування Бюджету-2026 не вистачає голосів. Це означає, що керованість над парламентом в них тріснула. Є криза в монобільшості і чи зможуть вони її владнати, я не знаю.

Я думаю, що частина депутатів монобільшості виступає за новий склад уряду, за переформатування влади.

Крім того має бути об'єднання парламенту навколо ідеї збереження державності. Я зараз не пропоную об'єднуватись в одну фракцію, підписувати коаліційну угоду, тощо, але є ключові питання, які мають бути вирішені парламентом. І в тому числі і Кабінет міністрів України - це питання парламенту.

Віталій Гузій:

Нещодавно було презентовано американський мирний план з 28 пунктів. Також в ЄС пропонують свої правки. Як ви загалом оцінюєте ці ініціативи? В чому Україна має принципово тримати послідовність, сприймати як свої червоні лінії, а в чому можливий торг, компроміс та взаємні поступки?

Дмитро Разумков:

Це, в першу чергу, зона відповідальності Президента Зеленського.

Давайте пригадаємо, вже було два плани - 22 рік Стамбул і 25 рік Женева.

Стамбул – повернення всіх територій, окрім так званої ЛДНР, а також питання Криму, це спільне керування під егідою ООН. Повернення Запорізької АЕС. Було шалене піднесення українського суспільства, тому що країна, яку хотіли захопити за три дні, дала по зубам Росії. Крім того, збереження енергетики, збереження економіки, збереження людських життів.

Сьогоднішній план: мінус Луганська, мінус Донецька області, мінус частина Запорізької і частина Херсонської областей, мінус Крим.

Причому, якщо вірити тим документам, Луганська, Донецька і Крим, фактично і де-юре буде визнано американцями за росією? А зруйнована енергетика, зруйнована економіка, тисячі загиблих, мільйони людей з ПТСР, величезна кількість ветеранів, людей з інвалідністю і багато інших речей.

Я хотів би нагадати, що була формула миру Зеленського, не України, а Зеленського, потім був мирний план Зеленського, потім був план потужності, стійкості і так далі. Жоден з них не виконаний. Були кордони 91-го року. Пам'ятаєте всі ці пункти? Що помінялося?

Ніхто, нічого не зробив для того, щоб сформувати свій план, а здебільшого приїжджали зі своїми «хотілками», навіть коли чітко чули відповідь «Ні». Я зараз, наприклад, говорю про НАТО.

Коли ти їдеш з позицією «Ми хочемо в НАТО» і знаєш позиція Трампа – «Ні», позиція частини європейських країн – «Ні», позиція керівництва НАТО – «Ні», а ти приїжджаєш, і як дурень в стінку – так воно не працює. Приїдь з іншим форматом. Приїдь не «хочу в НАТО», а наприклад, з іншими гарантіями безпеки і спробуй їх просувати як альтернативу.

Так само і по мирним планам. Американці працювали над ними судячи з всього з росіянами, наших там не було.

Віталій Гузій:

Тобто ви вважаєте американський план в тій редакції, яка зараз є, він неприйнятний?

Дмитро Разумков:

Я не сказав, що він неприйнятний. В тій редакції, яка є, над ним треба працювати. Дуже велика кількість в мене запитань, на які немає відповіді. Наприклад, щодо демілітаризованої зони. Що таке демілітарізована зона? Це вивід військ? Яка влада там знаходиться, українська чи російська? Яка поліція? Яка безпекова складова? Яка соціальна складова? Хто приймає рішення? Хто слідкує за правами людини?

Де знаходитиметься фронт? Там, де зараз, чи на кордоні Донецької і Дніпропетровської області? Що буде з людьми які залишаться? А якщо хтось хоче виїхати, як ми забезпечимо цей процес? І це лише 5% того, що маємо вирішити, виключно по цьому пункту плана в 28 пунктів. Розумієте?

Також щодо гарантій безпеки. Як вони будуть працювати? Чи будуть застосовувати іноземні війська, тощо.

Віталій Гузій:

Як ви вважаєте, чи можна було російсько-українську війну уникнути через виконання мінських домовленостей?

Дмитро Разумков:

Я не був залучений до мінських домовленостей і до будь-якого іншого процесу, навіть будучи головою Верховної Ради, ні разу.

Мене не запитували моєї думки, тим більше я не був частиною переговорних процесів, які відбувалися. Що стосувалося Мінська, навіть Верховна Рада туди не була долучена.

Об'єктивно думаю, що сьогодні порівнювати ті перемовини і ці перемовини не зовсім коректно. Вірніше, Мінські, Стамбульські і сьогоднішні – це три великих різниці.

Єдине, про що я хочу сказати, коли ми беремо все ж таки повномасштабну війну, то починаючи з 24 лютого 2022 року, будь-який документ або будь-яка ідея щодо завершення війни, кожен наступний «мирний план», він гірший, ніж попередній для нас. Це конкретні факти. Мені це так само не подобається, як і вам, як і всьому українському суспільству.

Віталій Гузій:

В який момент ви зрозуміли, що вам, вашим переконанням, не по дорозі з політичною лінією «Слуг народу», Офісу Президента, що стало рубіконом, який вас заставив замислитися про вільне від них політичне плавання?

Дмитро Разумков:

Я не поміняв ту позицію, з якою і Зеленський, і партія «Слуга народу» йшли в 2019 році на вибори. І я якраз вважаю, що дуже багато з того, що ми обіцяли людям, ми ще не зробили. І маємо це зробити, тому що це наша відповідальність.

А от чому іншим стало не по тому шляху, який вони обіцяли українському народу, це вже питання до них. Це кожного персональна відповідальність і я думаю, що люди дадуть своє визначення тим чи іншим діям на наступних виборах.

Повну версію інтерв'ю з народним депутатом Дмитром Разумковим дивіться на Ютуб-каналі "ПОРАДИ ЮРИСТА":