Докуповувати стаж за кошт агресора: як бути з пенсіями для громадян з ТОТ

Правозахисні організації закликають владу розробити чіткі механізми зарахування страхового стажу для мешканців тимчасово окупованих територій (ТОТ), щоб уникнути їхньої додаткової вразливості під час окупації та після деокупації українських територій. Про це, як пише ZMINA, йдеться в аналітичній записці “Якими можуть бути підходи щодо “документів”, виданих в окупації?”, яку надала Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.

 

Правозахисні організації пояснюють, що питання залучення окупаційною владою місцевого населення ТОТ України до роботи – одне з найбільш контроверсійних.

 

З початку широкомасштабного вторгнення росіян у 2022 році Верховна Рада доповнила Кримінальний кодекс України статтею 111-1 (“Колабораційна діяльність“). Ця стаття передбачає кримінальне покарання за обіймання будь-яких посад в окупаційних органах влади, за освітню діяльність, роботу в правоохоронних, судових органах, господарську діяльність “у взаємодії” з державою-агресором чи окупаційною адміністрацією.

Правозахисники окремо наголошують, що ця діяльність криміналізована з березня 2022 року. До цього періоду заборон щодо роботи в окупації не було.
 

У коаліції порушують питання:

• у разі деокупації, масового повернення населення під контроль України як держава враховуватиме страховий стаж і отримувану заробітну плату на ТОТ, зокрема для обчислення пенсії мешканців ТОТ України;
• чи можна стягнення податків і зборів окупаційною владою з українського населення, зокрема, долучити до загального обсягу шкоди, спричиненої державі Україна та її громадянам унаслідок збройної агресії проти України.

В аналітичній записці правозахисні організації пояснюють, що термін “страховий стаж” введений Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Єдиним способом набуття страхового стажу є сплата страхових внесків. У випадках трудової діяльності в іншій державі стаж зараховується за територіальним або пропорційним принципом.

Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення” від 25 квітня 2024 року визначає, що не зараховуються до стажу періоди роботи, зокрема, в російських військових, правоохоронних органах, на посадах в окупаційній адміністрації або в незаконних збройних формуваннях після 19 лютого 2014 року.

Правозахисники все ж переконані, що українська влада має виробити чіткі підходи щодо оцінювання стажу, здобутого людиною за іншими видами діяльності. Щонайменше має бути визначене розуміння можливості врахування досвіду трудової діяльності на ТОТ України для підтвердження досвіду роботи за певним напрямом чи спеціальністю.

Таке врахування може мати своє обмеження або слугувати доступом до процедури підтвердження наявних знань з огляду на різницю стандартів роботи в різних галузях, особливо в контексті євроінтеграції.

Визначити таку рамку необхідно як у контексті доступу осіб, які виїздять з окупації на підконтрольну уряду України територію та бізнесу, який наймає таких осіб, щоб уникнути ризиків, пов’язаних із заходами контролю, зокрема в частині запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, так і в контексті залучення людей до роботи після деокупації територій.
У коаліції вважають, що незарахування стажу за окремими видами діяльності може обмежити доступ до сертифікацій і ліцензій, необхідних для виконання спеціалізованих робіт, і негативно вплинути на можливість підвищення кваліфікації й отримання вищих категорій.

Під час переміщення на підконтрольні українському уряду території такі категорії населення матимуть додаткову вразливість через невизнання фактично здобутого досвіду роботи і, як результат, можуть претендувати лише на вакансії з нижчим рівнем кваліфікації та доходу. У коаліції вважають, що під час деокупації українських територій є ризик переміщення висококваліфікованих кадрів до Росії для збереження наявних у них рівнів кваліфікації та обсягу доходів.

Окремо правозахисники рекомендують владі розглянути питання так званої докупівлі страхового стажу в розмірі, необхідному для оформлення пенсії. Вони пояснюють, що, якщо наразі громадянин вирішує докупити страховий стаж за період з лютого 2014 до грудня 2024 року власним коштом, вартість такого страхового стажу становитиме 228 800 грн.

“Це значна сума з огляду на розмір мінімальної заробітної плати й пенсії в Україні. Тож малоймовірно, що велика частина громадян зможе дозволити собі такий спосіб отримання необхідного страхового стажу. Тому доцільно розглядати можливість обліку страхових внесків, сплачених особами на ТОТ, як виду шкоди, спричиненої збройною агресією проти України. Варто розглянути можливість стягнення цієї шкоди з РФ і запровадження можливості докупівлі страхового стажу особою коштом цих стягнень”, – закликають правозахисники.
Коаліція рекомендує українській владі:
 

• оцінити перелік професій, у яких рівень кваліфікації повʼязаний із тривалістю та досвідом роботи, для подальшого розроблення механізму підтвердження наявних кваліфікацій;
• напрацювати й затвердити порядок зарахування страхового стажу, отриманого на ТОТ України, іншого, ніж той, що не зараховується до трудового стажу згідно зі статтею 24 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
• визначити методологію обліку страхових внесків, сплачених особами на ТОТ України до бюджету держави-агресора, як одного з видів шкоди, що підлягає стягненню з РФ для подальшого впровадження процедури докупівлі страхового стажу таким особам.

Аналітична записка коаліції правозахисних організацій містить також пропозиції підходів щодо: 

До складу Коаліції організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, входять Центр прав людини ZMINA, громадська організація “Донбас SOS”, “Крим SOS”, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, благодійний фонд “Право на захист”, “Схід SOS”, Stabilization Support Services, Кримська правозахисна група. Пріоритетні кроки для Верховної Ради та Кабінету Міністрів України у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України коаліція презентує щороку.

Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.

Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.

Крім того, напередодні коаліція оприлюднила до 13-ї сесії Верховної Ради чергову дорожню карту законопроєктів щодо постраждалого населення з метою консолідації зусиль, формування послідовної законодавчої політики та забезпечення ефективної допомоги.
За підсумками аналізу законопроєктів, представлених у дорожній карті, правозахисники вважають важливим звернути увагу народних депутатів України на окремі питання, які виникають у процесі підготовки та розгляду законодавчих ініціатив із цієї тематики.