Рішення ВС у справі № 160/10576/22 від 04.09.2025 https://t1p.de/u7ruh
Згідно з матеріалами справи до Металургійного заводу рішенням РНБО від 2020 року були застосовані санкції у вигляді повного припинення транзиту ресурсів та перевезень територією України. Такі санкції діяли станом на момент митного оформлення спірного товару Підприємством – позивачем.
У касаційній скарзі позивач вказав, що в цій справі ресурси (товар), які належать Заводу, митний кордон України не перетинали, а такі ресурси вже були власністю позивача. Тому вважало, що на належний йому на праві власності товар (ресурси), до якого Завод безпосередньо або опосередковано не має відношення, перевезення якого Завод не здійснював та не замовляв його перевезення, дія санцій розповсюджується.
КАС ВС не погодився з доводами касанта, оскільки вжите законодавцем у ст. 4 Закону України “Про санкції” поняття охоплює продукцію підсанкційного підприємства.
Оскільки заявлений до митного оформлення товар є продукцією виробництва Заводу, до якого застосовані санкції, він підлягає розгляду як ресурс цього підприємства, незалежно від того, у якої особи його придбав позивач.
Враховуючи мету застосування санкцій як інструменту захисту національної безпеки та недопущення фінансування суб'єктів, які перебувають під санкціями, слід виходити з того, що укладення правочинів щодо придбання та ввезення продукції, виготовленої суб'єктом, стосовно якого введені санкції, суперечить суті та цілям їх застосування, навіть якщо формально постачальником виступає третя особа.
Таким чином, імпорт продукції, виробництва суб'єкта, до якого застосовано санкції, не може розглядатися як правомірний, оскільки це становить фактичне обходження санкцій, а отже, підлягає забороні.
