Оскільки сьогодення змушує бути у постійній бойовій готовності не тільки на фронті, а ї в середині держави, питання безпеки бізнесу під час воєнного стану є актуальним як ніколи.
Для початку необхідно зрозуміти що законодавець вкладає в поняття воєнного стану.
Так, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Перед тим як перейти до основнх аспектів воєнного стану та їх наслідків для бізнесу постає питання, а як, коли та ким приймається рішення про введення воєнного стану?
Так, Рада національної безпеки та оборони (далі РНБО), приймає рішення про введення воєнного стану.
У подальшому Президент України указом вводить воєнний стан та негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження, після затвердження Верховною Радою даний указ підлягає негайному оприлюдненню та виконанню, на виконання вищевказаних дій надається два дні від прийняття рішення РНБО.
Скасування воєнного стану аналогічно вимагає відповідного указу президента. Ініціювати скасування може РНБО і Верховна Рада, звернувшись до президента з такою пропозицією. Указ президента, який скасовує воєнний стан, не потребує окремого затвердження в парламенті.
Що ж, перейдемо до особливого правового режиму, який надає військовому командуванню додаткові повноваження в місцевостях, де введено військовий стан, управління від держадміністрацій переходить до військово-цивільних адміністрацій, тобто по суті відбувається зміна влади на місцях.
За вищевказаних умов під охорону армії та правоохоронних органів переходять об'єкти державного значення, об'єкти транспортної системи України та об'єкти, що забезпечують життєдіяльність населення, запроваджується особливий режим їх роботи.
Крім того, може бути запроваджена трудова повинність для працездатних осіб, які не мобілізовані і не заброньовані за підприємствами на період дії воєнного стану, для виконання робіт оборонного характеру або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, або до суспільно корисних робіт, порядок залучення до таких робіт визначений Постановою КМУ №753 від 13.07.2011 року.
Тобто, ваш працівник може не вийти на роботу оскільки задіяний на роботах охоронного характеру, що в свою чергу завдасть певні «незручності» бізнесу, а якщо взяти до прикладу маленьке підприємства то це може стати фатальним фактором для його подальшого існування.
Також, військове командування має право використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.
В вищевказаній нормі законодавець певним чином перекладає свої завдання на плечі бізнесу та підприємств ставлячи на меті задачу оборони держави та суверенітету, однак яким чином буде здійснюватися життєдіяльність підприємства та робочих рук законодавець не повідомляє.
«Цікавим» аспектом для бізнесу є те що військове командування має право примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Однак Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» поняття щодо відшкодування вартості вилученого майна, настільки розмите, що відшкодування варіюється від попереднього або наступного відшкодування до безоплатного вилучення та оскільки практика воєнного стану та заходів передбачених ним є хоч і в медійному просторі не новою, але фактичне застосування таких заходів є недослідженим у повній мірі.
Також, в разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп'ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв'язку.
Питання щодо порушень вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану, також є на нашу думку суб'єктивним, оскільки вилучення техніки наприклад з магазину може потягнути невідворотні збитки для підприємця, що тягнуть за собою подальші негативні наслідки для бізнесу, до цієї категорії також, можно віднести і заборону торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
Не менш важливим аспектом введення воєнного стану є Конституція України, яка закріплює перелік прав і свобод, які забороняється обмежувати навіть у воєнний час. Йдеться про рівноправність усіх громадян перед законом, право на життя, право на гідність, право на житло. Хоча є й колізія: важко зрозуміти, яким чином право на свободу та особисту недоторканність пов'язується з наведеним вище.
Однак, бізнесу важливо мати на увазі, що в умовах воєнного стану господарська діяльність повинна тривати у звичайному режимі до одержання розпоряджень уповноважених органів влади. Такі розпорядження не обов'язково надійдуть усім, але бути готовим до них варто кожному.
