З метою прискорення строків виконання судових рішень про стягнення коштів, група нардепів пропонує «осучаснити та оптимізувати» процеси звернення стягнення на майно та кошти боржника.
Відповідні зміни до низки законів передбачено проектом «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію» (№14005), пише «Закон і Бізнес».
Питання наявності/відсутності спору про право між співвласниками майна при визначенні частки боржника у спільному майні та порядок/спосіб звернення до суду
Колегія суддів КГС ВС в ухвалі про передачу справи на розгляд ВПВС зазначила, що право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, установлене ст. 334 ГПК України, ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», слід розглядати у зв`язку з основними засадами судочинства, визначеними ч. 2 ст. 129 Конституції України, з урахуванням права на справедливий суд (складником якого є обов`язок держави виконати судове рішення), гарантованого ст.
Коли підприємство не справляється з фінансовим зобов’язаннями - це ще не вирок. Законом передбачений реальний інструмент для збереження бізнесу - санація.
Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) санація – система заходів, передбачених цим Кодексом, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Припинення поруки та застави (іпотеки) після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником
26 лютого 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 296/5532/23, провадження № 61-5876св24 (ЄДРСРУ № 125484204) досліджував питання щодо підстав для припинення поруки та застави (іпотеки) після заміни боржника у зобов’язанні.
Рішення ВС у справі № 1/Б-294(921/209/24) від 10.02.2025 https://t1p.de/20zpg
Судді Дніпровського апеляційного суду не можуть усвідомити подвійний статус приватного виконавця як суб’єкта незалежної професійної діяльності та як фізичної особи. Ця плутанина виникає в їх головах після того, як ними протиправно стягується судовий збір з приватного виконавця (а не зі сторони виконавчого провадження) при розгляді подань у виконавчому провадженні.
24 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/15069/23 (ЄДРСРУ № 122569166) та від 03 жовтня 2024 року у справі № 910/13/21 (ЄДРСРУ № 122115454) досліджував питання щодо заміни боржника у зобов`язанні.
Відповідно до частини першої статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача
Київським апеляційним судом постановою від 29.10.2024 у справі №2-5556/2010 задоволено апеляційну скаргу приватного виконавця Наталії Матвійчук. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року у відкритті провадження за поданням про привід боржника було відмовлено.
