Під час побудови фортифікаційних споруд в Україні було розтрачено близько 20 млрд грн. та відкрито більше 30 кримінальних проваджень.
Про це повідомив народний депутат із фракції "ЄС", секретар парламентської тимчасової слідчої комісії з питань фортифікацій та закупівлі БПЛА Михайло Бондар, після першого засідання ТСК.
Як розповів нардеп, ТСК заслухала урядовців – міністрів і заступників міністрів, "щоб хоча б зрозуміти, скільки коштів було виділено на побудову фортифікацій, і скільки коштів було на закупівлю БПЛА". Це були представники Міноборони, Мінстратегпрому, Міністерства внутрішніх справ, департаментів та підрозділів.
Стосовно будівництва фортифікацій Михайло Бондар зазначив, що наразі визначені 25 розпорядників бюджетних коштів – це обласні військові адміністрації, а також Міноборони й Агенція з відновлення. ТСК запросила в них детальні графіки отримання коштів, аби з’ясувати, яка область за яку ділянку відповідала.
"Зараз вже відкрито біля 30 кримінальних проваджень щодо розтрати коштів при побудові фортифікаційних споруд. Члени комісії від "Слуг Народу", почувши такі цифри, зразу спробували захищати розпорядників коштів. А левова частка – це військово-цивільні адміністрації – це є вертикаль президента", – розповів Бондар.
Він додав, що на наступне засідання, яке має відбутися через тиждень, комісія має отримати детальну інформацію стосовно кожного провадження. Загальна сума коштів, які фігурують в провадженнях, – 20 млрд грн.
"Це колосальні суми, які могли розкрадати, якщо це буде доведено цими кримінальними провадженнями. У час війни такі люди мають бути притягнуті до відповідальності з конфіскацією, з позбавленням волі, і з тим, щоб вони не мали можливості роками, а то й довічно займати такі високі посади", – наголосив депутат.
Стосовно дронів, то, за словами Бондаря, розпорядником левової частки коштів, виділених на їх закупівлю, є Держспецзвʼязок, а не профільне міністерство.
"Чому так є? Чому вирішили, що цим має займатися Держспецзв’язок, а не департамент Міністерства оборони? На жаль, ми почули трохи непевні відповіді, що Держспецзв’язок може закуповувати ті товари, які не класифікуються, тому що йде класифікація, проходження різних сертифікацій. Як аргументує Держспецзв’язок, їм дозволено закуповувати без класифікації. Тобто вибирати фактично на свій розсуд цей виріб і в кого його купувати", – зазначив Михайло Бондар.
"Коли ми запитали, хто є замовником – це напряму ГУР, СБУ, бригади. Фактично вони й вказують, у якого виробника Держспецзв’язок має закуповувати. Тому ми з цим ще будемо розбиратися. Суми, які Держспецзв’язок зараз має, які мають надійти до кінця року, – це 42 мільярди з 2024 року. Це 16 мільярдів перехідних від 40 мільярдів з 2023 року. І 5 мільярдів – це зі спецфонду. Тобто загалом – 63 мільярди", – повідомив секретар ТСК.
