У справі, де Верховний Суд мав відповісти, чи є відпустка адвоката поважною причиною для відкладення судового розгляду кримінального провадження, боротьба переходить до Європейського Суду з прав людини.
10 листопада 2026 року ЄСПЛ повідомив, що зареєстрував відповідну заяву.
Нагадаємо, що Об’єднана палата Касаційного кримінального Суду у складі Верховного Суду залишила касаційні скарги без задоволення, а частина наших ключових аргументів так і не отримала відповіді.
Перший аргумент стосується надмірної тривалості кримінального провадження. Воно розпочалося 18 липня 2015 року і тривало вже понад 10 років. Досудове розслідування тривало 1 рік 8 місяців, а розгляд у суді першої інстанції - 8 років 27 днів, з перервами між засіданнями по кілька місяців. Наприклад, у 2021 році суд призначив лише 5 засідань.
Ми проаналізували кожне відкладення. 21 судове засідання не відбулося через причини, пов`язані з потерпілими, 10 - з головуючим суддею, 2 - з цивільним відповідачем, 1 - через неявку прокурора. На сторону захисту припадає 3 засідання в першій інстанції та 7 в апеляції. Тож затягування справи не можна покладати на захист.
Надмірна тривалість кримінальних проваджень - системна проблема України, на яку ЄСПЛ звертав увагу неодноразово. Ми запропонували ОП ККС ВС створити ефективний національний засіб захисту, визнати порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пом'якшивши покарання у прямий і вимірюваний спосіб, як це зроблено у справі «Чіарелло проти Німеччини».
Український переклад цього рішення ми підготували на кафедрі міжнародного та європейського права ЗУНУ й долучили до пояснень. Така можливість є і в національному законі, ч. 2 ст. 66 КК дозволяє суду визнати пом’якшуючими й інші обставини.
ККС ВС цей аргумент відхилив, зазначивши лише, що покарання не є явно несправедливим через суворість.
Другий аргумент стосується відмови допитати експертів, залучених стороною обвинувачення. Апеляційний суд вирішив, що експертів не можна допитати як свідків, а клопотання про роз`яснення висновку захист не подавав. При цьому суд першої інстанції взагалі відмовив долучити висновок експерта, залученого захистом, хоча він суперечив висновкам експертиз обвинувачення.
У справі «Ходорковський та Лебедєв проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що експерти обвинувачення за своїм становищем ближчі до свідків обвинувачення. Обвинувачений не зобов’язаний доводити важливість їх допиту, а наявність письмового висновку не робить такий допит зайвим. Для справ про ДТП висновки експертів - ключові докази, і без допиту суперечності між ними так і залишилися неусуненими.
На посилання на практику ЄСПЛ Об`єднана палата ККС ВС так і не відреагувала.
Щодо самої відпустки захисника ми наголошували, що вона, якщо про неї завчасно повідомили суд, не може сама по собі вважатися зловживанням, особливо коли головуючі судді в цій справі також ходили у відпустки та на лікарняні. Поведінку захисту слід оцінювати за все провадження, а не лише за останній місяць перед спливом строку давності.
Окремо ми звертали увагу на те, що апеляційний суд розглянув справу та дослідив докази без участі захисників, хоча апеляційні скарги подала саме сторона захисту. Захисника призначили лише за 15 днів до спливу строку давності, і вже за 4 дні після призначення він повідомив суд про відпустку. Тож у суду та центру з надання безоплатної правової допомоги був час призначити іншого адвоката. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що обмеження доступу до адвоката можливе лише за наявності переконливих причин. У цій справі таких причин не було, а гарантії ст. 6 Конвенції повністю діють і на стадії апеляційного розгляду.
Реєстрація заяви - це перший крок. Попереду вирішення питання про її прийнятність і розгляд по суті, але головне вже відбулося, наші аргументи почує міжнародна судова інстанція.
