В Україні в парламенті розглядають низку законопроєктів щодо гендерної рівності у війську та захисту від дискримінації. Про це розповіли народні депутатки під час форуму “Гендерна рівність в обороні – шляхом справедливості та людської гідності”, пише ZMINA.
Кількість жінок у Збройних силах України постійно збільшується, тому необхідно враховувати їхні потреби, зазначила Неллі Яковлєва, народна депутатка і голова підкомітету з питань прав людини та антидискримінації Комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції ТОТ, національних меншин та міжнаціональних відносин.
“Зараз на розгляді парламенту перебуває декілька законодавчих ініціатив, присвячених рівності чоловіків і жінок у секторі безпеки і оборони. Насамперед законопроєкт № 13037. Він передбачає зміни до Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби Збройних cил України щодо протидії дискримінації та сексуальним домаганням”, – розповіла депутатка.
Законопроєкт вже пройшов два комітети: Комітет з прав людини і Комітет свободи слова. Очікується проходження тексту в Комітеті з питань європейської інтеграції, зазначила народна депутатка і заступниця голови Комітету з питань євроінтеграції Марія Мезенцева-Федоренко.
Ще одна законодавча ініціатива, яка перебуває на розгляді парламенту, – законопроєкт № 11226.
“Він спрямований на те, щоб виправити помилку, якої припустився парламент, коли ухвалював закон про мобілізацію. Йдеться про те, що подружжя військовослужбовців, які мають дітей до 18 років, матимуть можливість самі визначати, хто буде звільнятися з військової служби. Ми як Комітет з питань прав людини рекомендували Верховній Раді ухвалити цей законопроєкт”, – додала Яковлєва.
За словами Неллі Яковлєвої, антидискримінаційна політика в Збройних силах не може розглядатись окремо від формування антидискримінаційної політики держави. Вона нагадала, що в парламенті зареєстровано законопроєкт № 5488, який запроваджує адміністративну відповідальність за вияви дискримінації відповідно до європейських стандартів.
“Законопроєкт уже досить давно “лежить”, утім він закріплений в усіх дорожніх картах, що стосуються сфери прав людини. З огляду на наші євроінтеграційні зобов’язання, очікуємо на те, що він найближчими місяцями буде ухвалений”, – зауважила парламентарка.
Також актуальне питання цивільних партнерств, яке потребує врегулювання на законодавчому рівні, зокрема для одностатевих пар, розповіла голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС, виконання міжнародних зобов’язань України у сфері євроінтеграції Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Інна Совсун.
“Збройні сили – це такий собі зріз суспільства. Зокрема, у війську є ті, хто належить до ЛГБТ-людей. Якщо вони перебувають у тривалих стосунках, якщо щось трапиться, їхня кохана людина не матиме юридичного зв’язку з ними. Такі історії вже були, коли не допускали до впізнання тіла, до підписання документів”, – пояснила Совсун.
У випадках, коли людина перебуває в комі, лікар має проконсультуватися з членами родини, але кохана людина в такій парі формально не належить до їхнього числа.
“Тому ми з колегами працювали над розробленням цього законопроєкту про цивільні партнерства, щоб дати можливість узаконити різні стосунки. Це важливо не лише для одностатевих пар, а навіть для друзів чи подруг, між якими немає романтичних стосунків, щоб людина мала повноваження ухвалювати рішення”, – додала Совсун.
Військовослужбовці, які стикаються з гендерно зумовленим насильством чи домаганнями, можуть звертатися до військової омбудсманки. У таких випадках передбачено реагування впродовж 15 хвилин. Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова.
ZMINA також писала, що у Збройних силах України не вистачає штатних посад гендерних радників. Зокрема, наразі їх лише сім. Тоді як 766 гендерних радників – позаштатні. Про це повідомила радниця з гендерних питань Генштабу ЗСУ Оксана Григор’єва під час форуму “Гендерна рівність в обороні – шляхом справедливості та людської гідності”, який відбувся у Києві 25 березня.
Оксана Григор’єва розповіла, що в Україні бракує Офісу гендерного радника, вертикалі та штатних посад: “Ми дуже тісно співпрацюємо із Міноборони, із Департаментом гуманітарного забезпечення, із Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців. Також у Генштабі є відділ гендерної інтеграції, але в нас немає достатньої кількості штатних посад гендерних радників. У збройних силах сім штатних посад радників – у родів військ, в Генеральному штабі і все”.
Радниця з гендерних питань Генштабу ЗСУ додала, що всі 766 гендерних радників у Збройних силах – на рівні військових інститутів, корпусів, оперативних командувань, частин безпосереднього підпорядкування – це позаштатні радники. Ці люди виконують функції радників на додачу до своїх основних посадових обов’язків.
“Вони виконують роль медіатора, який з усіма комунікує для того, щоб допомогти конкретній людині у вирішенні її проблеми. Надзвичайно важливо, щоб були штатні посади, щоб ця людина зранку до ночі займалася цим питанням, їздила по частинах, говорила з командирами”, – зауважила експертка.
Оксана Григор’єва розповіла, що під час її роботи гендерною радницею у Сухопутних військах, було розпорядження, щоб гендерними радниками призначали людину, яка безпосередньо підпорядкована командиру частини і яка працює з людьми – із психологічної підтримки персоналу або з юридичної служби.
“Коли я прийшла на роботу, у нас було 145 гендерних радників, більшість з яких не знали, що вони радники, бо була телеграма, призначили, щоб був “папір”. Ми це вже побороли. Зараз рівень гендерних радників достатньо високий – вони проходять самостійно курси онлайн і різноманітні тренінги, які проходять за ініціативи Міноборони, Генштабу, і окремих родів військ”, – розповіла Григор’єва.
Вона зазначила, що гендерні радники можуть навчатися завдяки долученим громадським та міжнародним організаціям: “На навчання гендерних радників немає державного бюджету, немає інституції, яка готує гендерного радника. Це все неформальна освіта”.
Григор’єва наголосила, що зараз важливо навчати якомога більше гендерних радників. Оскільки відбувається перехід на корпусну систему, багато навчених радників з гендерних питань переміщені на інші посади: “Була б це штатна посада, ніхто б її не чіпав. Бо такого спеціаліста треба готувати, і в подальшому це має бути спеціаліст, який буде відстоювати права людей, який буде протистояти командиру частини”.
