Пропонують просту віддалену роботу – приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі? В кіберполіції наголошують – це пастка. Саме так шахраї вербують дропів, або ж грошових мулів – людей, які допомагають їм переказувати та «відмивати» вкрадені гроші.
Деталі шахрайської схеми та поради, як не потрапити у пастку розповідає "Адвокат права".
Хто такий дроп?
ДРОП – це особа, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через неї проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців – заплутати фінансові сліди, а дропи – лише інструмент.
Чому це небезпечно?
Дуже часто люди не усвідомлюють, що стають співучасниками злочину. Проте закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто «не знав»:
- дроп не жертва, а співучасник;
- дропів затримують першими;
- за такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув'язнення.
Кого найчастіше вербують?
У групі ризику:
- молодь;
- студенти та учні;
- переселенці;
- особи без стабільного доходу;
- безробітні та соціально вразливі групи.
Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють «золоті гори» – саме тому ця схема настільки небезпечна.
Типові ознаки вербування дропа:
- Потрібно лише «переказувати кошти» – без чітких обов'язків чи посадових інструкцій.
- Немає вимог до освіти або досвіду.
- Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі.
- Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою.
- Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити.
- «Роботодавець» пише з поштових адрес звичайних поштових операторів, а не з пошти офіційної компанії.
Особливо будьте обережні з так званими «іноземними компаніями», які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.
Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?
Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом – не зволікайте:
- Негайно припиніть співпрацю.
- Повідомте в кіберполіцію (можна залишити звернення онлайн).
- Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували.
Як себе захистити?
- Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє.
- Не погоджуйтесь «просто пересилати гроші» – це вже привід для підозри.
- Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль – це майже завжди шахрайство.
Система подачі електронних звернень громадян у Департамент кіберполіції!
