Правоохоронці припинили діяльність низки скам-спільнот, заблокували тисячі фішингових ресурсів та вилучили техніку, яка могла використовуватися для заволодіння коштами громадян України та країн ЄС.
Фігуранти організували діяльність кол-центру у Харкові та цілеспрямовано купували у даркнеті контакти іноземців, які вже постраждали від псевдоінвестиційних афер. Вдаючи з себе працівників юридичної компанії, оператори телефонували громадянам Латвії та обіцяли повернути втрачені кошти. У такий спосіб вони переконували жертв встановлювати програмне забезпечення для віддаленого доступу, отримували доступ до їх банкінгу, оформлювали онлайн-кредити та спустошували рахунки громадян.
QR-коди давно стали звичною частиною нашого життя. Ми скануємо їх, щоб оплатити паркування, проїзд, придбати квиток, відкрити меню чи зробити благодійний внесок. Це швидко і зручно. Але саме цією звичкою користуються шахраї.
Кіберполіція попереджає про випадки підміни QR-кодів у громадських місцях. Зловмисники можуть наклеїти власний код поверх справжнього або розмістити фальшивий QR-код там, де люди звикли здійснювати швидкі платежі.
«Привіт! Можеш позичити трохи грошей? Дуже терміново. Перекинь, будь ласка, на цю картку».
Таке повідомлення може здатися цілком звичайним — особливо якщо воно надійшло від людини, яку ви добре знаєте.
Але за знайомим акаунтом може стояти шахрай.
Зловмисники отримують доступ до акаунтів у Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram та інших месенджерах і від імені власника звертаються до його контактів із проханням про фінансову допомогу.
Шахраї дедалі частіше використовують довіру громадян до державних установ, банків та інших офіційних організацій, щоб заволодіти персональними даними або коштами. Один із поширених сценаріїв — телефонні дзвінки та повідомлення, у яких зловмисники представляються працівниками державних органів і повідомляють про нібито важливу або термінову справу.
Повідомлено про підозру та арештовано організатора шахрайської схеми, діяльність якої правоохоронці викрили під час масштабної спецоперації у липні 2026 року.
Про це повідомляє Офіс Генпрокурора.
Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою. Хто такі дропи і як не потрапити в пастку?
Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — кілька хвилин на день, досвід не потрібен. Звучить заманливо?
Вас неочікувано викликають до суду? Це може бути пастка шахраїв.
Зловмисники надсилають електронні листи, які виглядають як офіційні повідомлення від судових органів. У них повідомляють про нібито виклик на судове засідання у кримінальному провадженні та спонукають перейти за посиланням або завантажити файл.
Мета шахраїв — отримати доступ до ваших персональних даних, банківських рахунків або встановити на пристрій шкідливе програмне забезпечення.
Якщо отримали такий лист:
Коли я перебувала в транспорті, мені зателефонував нібито працівник банку. Він повідомив, що з мого рахунку намагаються зняти кошти та переказати їх на сумнівну картку. Для «зупинки транзакції» він наполегливо вимагав надати номер картки, термін її дії та CVV-код.
Важливо: пам'ятайте, що шахраї часто телефонують під виглядом працівників банків, державних установ чи операторів мобільного зв’язку, щоб виманити ваші конфіденційні дані.
Легкі гроші онлайн можуть обернутися кримінальною відповідальністю. Хто такі дропи та як не потрапити в пастку шахраїв?
За словами начальника 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві капітана поліції Андрія Миколайовича Пархоменка, останнім часом правоохоронці дедалі частіше фіксують випадки вербування громадян до злочинних схем через нібито "легку віддалену роботу". Найчастіше жертвами таких пропозицій стають молодь, студенти, переселенці та люди, які шукають додатковий заробіток.
