Шахраї дедалі частіше використовують довіру громадян до державних установ, банків та інших офіційних організацій, щоб заволодіти персональними даними або коштами. Один із поширених сценаріїв — телефонні дзвінки та повідомлення, у яких зловмисники представляються працівниками державних органів і повідомляють про нібито важливу або термінову справу.
Повідомлено про підозру та арештовано організатора шахрайської схеми, діяльність якої правоохоронці викрили під час масштабної спецоперації у липні 2026 року.
Про це повідомляє Офіс Генпрокурора.
Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою. Хто такі дропи і як не потрапити в пастку?
Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — кілька хвилин на день, досвід не потрібен. Звучить заманливо?
Вас неочікувано викликають до суду? Це може бути пастка шахраїв.
Зловмисники надсилають електронні листи, які виглядають як офіційні повідомлення від судових органів. У них повідомляють про нібито виклик на судове засідання у кримінальному провадженні та спонукають перейти за посиланням або завантажити файл.
Мета шахраїв — отримати доступ до ваших персональних даних, банківських рахунків або встановити на пристрій шкідливе програмне забезпечення.
Якщо отримали такий лист:
Коли я перебувала в транспорті, мені зателефонував нібито працівник банку. Він повідомив, що з мого рахунку намагаються зняти кошти та переказати їх на сумнівну картку. Для «зупинки транзакції» він наполегливо вимагав надати номер картки, термін її дії та CVV-код.
Важливо: пам'ятайте, що шахраї часто телефонують під виглядом працівників банків, державних установ чи операторів мобільного зв’язку, щоб виманити ваші конфіденційні дані.
Легкі гроші онлайн можуть обернутися кримінальною відповідальністю. Хто такі дропи та як не потрапити в пастку шахраїв?
За словами начальника 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві капітана поліції Андрія Миколайовича Пархоменка, останнім часом правоохоронці дедалі частіше фіксують випадки вербування громадян до злочинних схем через нібито "легку віддалену роботу". Найчастіше жертвами таких пропозицій стають молодь, студенти, переселенці та люди, які шукають додатковий заробіток.
Мін'юст України попереджає про нову фішингову схему - громадянам надходять повідомлення про нібито порушення правил дорожнього руху та необхідність терміново сплатити штраф.
Шахраї використовують назву Мін’юсту, погрожують додатковими санкціями та спрямовують людей на сайт, який імітує офіційний портал Національної поліції України.
У зафіксованих випадках повідомлення надходять з іноземного номера, а посилання веде на сайт у доменній зоні .top. Офіційні ресурси українських державних органів розміщуються у доменній зоні gov.ua.
За словами начальника 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві капітана поліції Пархоменка Андрія Миколайовича, одним із поширених видів інтернет-шахрайства є продаж неіснуючих товарів із вимогою часткової або повної передоплати.
Наприклад, покупець знаходить на сайті оголошень дитячі речі, продавець просить здійснити часткову передоплату та надає реквізити для оплати. Після переказу коштів оголошення видаляється, зв’язок із продавцем припиняється, товар не надходить, а сплачені кошти не повертаються.
Як убезпечити себе
«Посвідчення водія без іспитів», «відкриття категорій онлайн», «відновлення прав за один день» — такі оголошення все частіше з’являються в соцмережах та месенджерах.
За такими обіцянками стоять шахраї, які виманюють гроші та персональні дані громадян. Особливо цинічно, що для привернення уваги вони нерідко спекулюють на темі військової служби, обіцяючи захисникам і захисницям «знижки» та «спрощені процедури».
У межах інформаційної кампанії #ШахрайГудбай нагадуємо, як розпізнати таку схему.
Ознаки шахрайства:
Купив собі новий телефон, попередній виставив на продаж на одній із дошок оголошень. Мені телефонує покупець, просить реквізити для оплати та каже що зробить повну оплату наперед що б уникнути комісії накладеного платежу при доставці Новою поштою. Одразу ж мені телефонує невідомий номер, представляється працівником банку і намагається вивідати у мене платіжну інформацію по моїй картці під приводом зарахування мені коштів від юридичної особи. Після чого з моєї картки списалися всі кошти.
