кібербезпека

Що таке кіберполіція?

У сучасному світі Інтернет став частиною нашого повсякденного життя, але разом із його перевагами зросла й загроза кіберзлочинності. Саме для боротьби з нею існує кіберполіція – спеціальний підрозділ правоохоронних органів, який займається розслідуванням та запобіганням злочинів у цифровому середовищі.

Кіберполіція протидіє:

• шахрайству та крадіжці особистих даних;

• кібератакам та хакерським атакам;

• розповсюдженню фейків та дезінформації;

Повномасштабна війна росії проти України триває не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Фейки, маніпуляції та пропаганда залишаються одним з основних інструментів впливу на суспільну думку. У відповідь на ці виклики в Україні діє громадянська ініціатива «БРАМА», спрямована на протидію дезінформації та блокування незаконного контенту в мережі.

З початку повномасштабного вторгнення інформаційний фронт став не менш важливим, ніж реальний загарбницький. Фейки, дезінформація та ворожа пропаганда щодня намагаються розхитати наш спокій. Саме тому Кіберполіція України спільно з волонтерами презентувала оновлений проєкт BRAMA (Брама) — синергію громадян та правоохоронців, спрямовану на очищення українського медіапростору.

В Україні активізувалися шахраї, які надсилають фейкові листи начебто від податкової з вірусами, щоб викрасти дані та гроші громадян.

Так, в Україні зафіксували нову шахрайську схему, пов’язану з електронними листами, які надходять нібито від податкової служби. Громадянам надсилають повідомлення про штрафи, проте в дійсності в листах міститься шкідливе програмне забезпечення.

Тим, хто шукає підробіток варто бути обережними, щоб не натрапити на вакансії від аферистів!

В Кіберполіції навели приклад поширених «крінжових вакансій» від шахраїв: назви вакансій умовні, але суть одна — пастка!

«Скріншотер» – обіцяють гроші за збереження скрінів.

«Лайкер» – пропонують ставити лайки за гроші, спочатку навіть платять невеликі кошти, а потім переконують заплатити більше.

«Перекладач без досвіду» – обіцяють гарну оплату за роботу через онлайн-перекладач.

Я отримав повідомлення в телеграм від свого знайомого, який просить позичити кошти на зазначений номер картки в повідомленні, я без вагань здійснив переказ коштів, після зателефонував цьому знайомому – виявилось, що шахраї зламали його телеграм.

Купив собі новий телефон, попередній виставив на продаж на одній із дошок оголошень. Мені телефонує покупець, просить реквізити для оплати та каже що зробить повну оплату наперед що б уникнути комісії накладеного платежу при доставці Новою поштою. Одразу ж мені телефонує невідомий номер, представляється працівником банку і намагається вивідати у мене платіжну інформацію по моїй картці під приводом зарахування мені коштів від юридичної особи. Після чого з моєї картки списалися всі кошти.

Перебуваючи в транспорті отримала дзвінок від працівника банку, який повідомив що з мого рахунку намагаються зняти кошти та перевести на сумнівну картку, терміново необхідно назвати номер своєї картки, термін дії та код для ідентифікації та зупинки транзакції.

Телефонують з банку під виглядом працівників і виманюють реквізити карти, код (або від імені державних установ чи операторів мобільного зв’язку)

В Україні знову активізувалася шахрайська схема, пов’язана з підміною QR-кодів у загальнодоступних місцях. Зловмисники використовують фішингові сайти, щоб отримати дані банківських карт громадян.

Популярність маркетплейсів серед українців зростає, що створює поле діяльності для шахраїв. Одна з найпоширеніших схем аферистів – фішингові посилання, які імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.

Як захистити себе від фішинг-афери на маркетплейсах: поради для українців