кібербезпека

Шахраї постійно шукають нові способи отримувати та приховувати незаконно здобуті кошти. Один із поширених варіантів — залучення до схем так званих дропів, або «грошових мулів».

Дроп — це людина, яка за винагороду дозволяє використовувати свою банківську картку чи рахунок для отримання, зняття або подальшого переказу чужих коштів. Часто людині можуть сказати, що це звичайна підробітка: потрібно лише приймати платежі та переказувати їх далі, залишаючи собі певний відсоток.

Кіберполіція закликає громадян бути уважними до електронних листів та повідомлень у месенджерах із рахунками за електроенергію. Шахраї можуть маскувати такі повідомлення під офіційні листи від Міністерства енергетики України.

У повідомленні може міститися інформація про нібито заборгованість, рахунок на оплату або прохання терміново здійснити платіж. Для переконливості зловмисники використовують офіційні логотипи, назви державних установ та звичне оформлення повідомлень.

Пошук перевізника через соціальні мережі, месенджери та спеціалізовані онлайн-платформи стало звичною справою. За кілька хвилин можна знайти поїздку в інше місто чи за кордон або домовитися про доставку вантажу. Однак, такою можливістю користуються не лише сумлінні перевізники, а й шахраї.

Інтернет-майданчики та дошки оголошень значно спрощують купівлю і продаж товарів. Проте разом із зручністю зростає і ризик стати жертвою шахрайства.

Поширена схема виглядає так: людина виставляє на продаж, наприклад, мобільний телефон. Через деякий час їй телефонує нібито зацікавлений покупець, погоджується на придбання товару та пропонує здійснити повну передоплату, щоб уникнути комісії за накладений платіж під час доставки «Новою поштою».

Сьогодні війна відбувається не лише на полі бою. Вона триває і в цифровому просторі — там, де інформація за лічені секунди може потрапити до мільйонів людей.

Дезінформація, пропаганда, шахрайство, фейкові ресурси, маніпуляції та незаконний контент стали частиною щоденного цифрового середовища. Їхня мета — впливати на рішення людей, сіяти паніку, підривати довіру та використовувати необізнаність громадян.

Росія шукає способи дістатися до українських дітей не лише на тимчасово окупованих територіях і один із таких інструментів — вербування через інтернет.

Про це нагадує Омбудсман Дмитро Лубінець.

Онлайн-шопінг давно став частиною нашого життя. Одяг, техніка, дитячі товари, косметика, квитки чи навіть продукти — кілька кліків, і замовлення вже оформлене.

Але разом із зручністю зростають і ризики. Приваблива ціна, термінове повідомлення від «продавця», прохання внести невелику передоплату — і замість очікуваної покупки людина може залишитися без товару та без грошей.

Головне правило онлайн-шопінгу просте: поспіх — найкращий союзник шахрая.

«Товар дешевий, продавець нормальний» — а потім зникає.

Правоохоронці припинили діяльність низки скам-спільнот, заблокували тисячі фішингових ресурсів та вилучили техніку, яка могла використовуватися для заволодіння коштами громадян України та країн ЄС.

"Ми допоможемо вам заробити на інвестиціях." Саме так часто починається телефонна розмова з шахраями.

Зловмисники під маскою інвестицій можуть виманювати гроші у громадян, обіцяючи вигідний заробіток або пасивний дохід. Один із поширених способів - телефонні дзвінки від нібито "фінансових консультантів" або "менеджерів" інвестиційних платформ.

Під час телефонної розмови зловмисники можуть:

За словами оперуповноважених УПК у місті Києві, старших лейтенантів поліції Пронтенко Лілії та Осадчої Наталії, громадянам варто бути особливо обережними з повідомленнями про нібито фінансову допомогу від ООН, державних органів чи інших міжнародних установ.

Вам може надійти повідомлення в месенджері або соціальних мережах про нібито фінансову допомогу, яку може отримати кожен громадянин України.

У повідомленні зазвичай пропонують перейти за посиланням, заповнити анкету та вказати банківські реквізити. Насправді це може бути фішингова схема.