За обставинами справи позивачка є власником 2/3 житлового будинку. Вона з 2012 року добросовісно, відкрито володіє будинком, несе тягар утримання нерухомого майна, оскільки підтримка вказаного майна в належному стані неможлива, якщо здійснювати догляд лише за 2/3 частинами будинку.
Інший спадкоємець, який прийняв в спадщину 1/3 житлового будинку, є громадянином російської федерації, постійно проживає на території рф. Після смерті свого батька він не оформив свідоцтво про право на спадщину за законом , право власності у встановленому порядку не зареєстрував, в Україну не приїжджав вже більше 14 років, утримання будинку не здійснює: не оплачує комунальних послуг, не здійснює поточний ремонт та усі необхідні дії задля підтримки нерухомого майна в належному стані.
Білогірський районний суд Хмельницької області у справі №669/72/25 ухвалив рішення про задоволення позову у справі щодо визнання права власності за набувальною давністю на 1/3 частку житлового будинку.
Суд, дослідивши докази, показання свідків та матеріали спадкових справ, дійшов висновку про наявність усіх передбачених ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України умов для набуття права власності за набувальною давністю та визнав за позивачкою право власності на спірну 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями
Справа є надзвичайно цікавою для практики вирішення спорів, пов’язаних зі «нереалізованими» спадковими частками та пасивною поведінкою спадкоємців, у тому числі тих, які постійно проживають за межами України.
