Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові засідання свідчать про її свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки, враховуючи закінчення перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України – ККС ВС
Ухвалюючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд виходив з того, що саме від позивача та/або його представника, який має допуск до державної таємниці, не надходило заяв про розгляд справи за їхньої відсутності. А оцінюючи заяву, подану іншою представницею, суд зауважив, що з її формулювання вбачається, що вона (заява) стосується «проведення судового засідання, а не розгляду справи без участі позивача і його представника», що, на думку суду, не відповідає вимогам ст. 205 КАС України.
Судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж.
Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судове засідання позивач та його представник повторно не з`явились без поважних причин та не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
ВПВС в постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108480611 відзначила, що поштові конверти з повістками про виклик у судове засідання повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Інформація від позивача про зміну адреси до суду не надходила.
