Суд першої інстанції зобов’язаний вийти до нарадчої кімнати для вирішення тих питань, щодо яких КПК України прямо передбачає постановлення ухвали або вироку після таємного обговорення судом. Основні з них:
- Постановлення вироку:
- обвинувального;
- виправдувального;
- із звільненням особи від покарання;
- із застосуванням примусових заходів медичного або виховного характеру.
- Вирішення питань, передбачених ст. 368 КПК України при ухваленні вироку:
- чи мало місце кримінальне правопорушення;
- чи містить діяння склад кримінального правопорушення;
- чи винний обвинувачений;
- чи підлягає він покаранню;
- яке саме покарання слід призначити;
- чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання;
- чи підлягає задоволенню цивільний позов;
- що робити з речовими доказами;
- як вирішити питання процесуальних витрат тощо.
- Закриття кримінального провадження судом.
- Застосування, зміна або скасування:
- запобіжного заходу;
- заходів забезпечення кримінального провадження, якщо суд вирішує це ухвалою після судового розгляду.
- Повернення обвинувального акта прокурору.
- Направлення обвинувального акта для визначення підсудності.
- Виділення або об’єднання кримінальних проваджень.
- Зупинення судового провадження.
- Відновлення судового провадження після зупинення.
- Застосування примусових заходів медичного характеру.
- Застосування примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітнього.
- Роз’яснення судового рішення.
- Вирішення питань під час виконання вироку, якщо справа розглядається судом у судовому засіданні.
- Постановлення окремої ухвали.
Будь-яке інше процесуальне питання, щодо якого КПК прямо вимагає постановлення ухвали судом після виходу до нарадчої кімнати.
Водночас не кожне процесуальне питання потребує виходу до нарадчої кімнати. Значна частина проміжних процесуальних рішень може постановлятися судом без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання (ч. 2 ст. 371 КПК України).
