блог

ШІСТДЕСЯ́ТНИКИ.

Шістдеся́тники, також шестидесятники, — назва покоління радянської та української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією.

ДВІСТІДЕВ’ЯТНИКИ.

Рівно рік тому, 1 вересня 2025 року, в Україні офіційно запрацював Закон «Про лобіювання» та державний Реєстр прозорості. Цей крок фундаментально змінив архітектуру взаємодії між комерційним сектором та органами державної влади. Скептики прогнозували, що легальний лобізм в українських реаліях залишиться лише на папері, проте практика перших дванадцяти місяців доводить протилежне: ринок цивілізованого представництва інтересів поступово стає важливою умовою для безпеки капіталу.

Колегія суддів ВАКС у своїй ухвалі у справі 991/2860/25 від 28.08.26 прийшла до висновку, що підозра/обвинувачення є злочином, який перериває перебіг строків давності відповідно до ч.3 ст. 49 КК України.

Надмірний формалізм при встановленні обставин надіслання, доставлення та вручення податкового повідомлення-рішення на адресу платника податків 

28 травня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 520/22570/25, адміністративне провадження № К/990/6462/26 (ЄДРСРУ № 136925707) досліджував питання щодо надмірного формалізму при  направленні податкового повідомлення-рішення платнику податків.

Цю статтю написано мною у співавторстві з провідним українським адвокатом Артуром Габріеляном у розвиток дискусії, започаткованої під час Щорічного форуму з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза, який відбувся 21 серпня 2026 року. Стаття пропонується для широкого обговорення серед колег та вироблення спільної позиції щодо порушених у ній питань.

У кримінальному процесі з’явилася нова презумпція. Її немає ані в Конституції України, ані в Кримінальному процесуальному кодексі, але вона вже сформульована в судовій ухвалі ВАКС —  «презумпція збереження обґрунтованості підозри».

Сталося це в одному з кримінальних проваджень у Вищому антикорупційному суді. Підготовче судове засідання вже закінчилося, а суд перейшов до розгляду справи по суті. У цей час прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов’язків, покладених на обвинуваченого.

20 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 925/969/25 (ЄДРСРУ № 139112477) досліджував питання щодо особливостей витлумачення змісту правочину судом.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Відповідно до ст. 337 КПК України «Визначення меж судового розгляду»:

1. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

2. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

08 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 904/2253/24 (ЄДРСРУ № 138261818) досліджував питання щодо складу відповідачів у спорі про звільнення директора ТОВ в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч.1 ст.39 Закону "Про ТОВ та ТДВ").