В першому пості циклу, присвяченого системним порушенням прав військовослужбовців, я писав про комплекс проблем, пов’язаних з поданням рапортів: https://www.facebook.com/lawyer.barannikov/posts/122126113310041052
В даному пості розглянемо цю тему детальніше. Загальна та основна проблема полягає в тому, що будь-який рапорт може взагалі не бути прийнятий до розгляду. Наведу приклад з власної практики, коли рапорт на лікування не приймається до розгляду вже протягом місяця, причому в штабі частини навіть не шукають обґрунтування постійним відмовам – мовляв, «не положено»! На жаль, швидкого методу захисту в цьому випадку не існує. Можна написати скаргу до Міноборони або Командування Сухопутних військ, але це забирає час і не гарантує результату – тим більше, якщо військовослужбовець потребує негайного лікування. Безумовно, можна подати позовну заяву до суду, і він зобов’яже частину направити військовослужбовця на лікування, але скільки часу це займе?
Те саме стосується рапортів на проходження ВЛК або про перегляд рішень ВЛК – їх теж намагаються не приймати під будь-яким приводом. В таких випадках єдиним виходом також є подання позовної заяви до суду, але це знову-таки займе довгий час, і на прискорення процесу жоден юрист вплинути не може. Більше того, на це не можуть вплинути і судді – перш за все, по причині величезного навантаження на них та нестачі помічників.
Така ж проблема виникає з рапортами на відпустку та переведення. Розповім історію з моєї практики, яка мала місце півтора місяці тому. Після складної хірургічної операції військовослужбовець отримав від ВЛК рекомендацію на відпустку. Чоловікові було суворо рекомендовано постільний режим, проте командир військової частини відмовився надати йому відпустку дистанційно, натомість поставив питання про його приїзд. Військовослужбовець приїхав і цілий тиждень перебував у частині, просто чекаючи, коли командування знайде можливість підписати його рапорт. Рапорт підписали тільки після того, як ми направили скаргу вищому командуванню.
Якщо за рапорти на проходження ВЛК або про перегляд рішень ВЛК ще можна боротися, то рапорти, які потребують термінового розгляду, практично не розглядаються.
Що необхідно зробити найближчим часом, щоб усунути цю проблематику?
1. Запровадити спеціальну обов’язкову процедуру розгляду рапортів. Рапорти повинні розглядатися не 30-45 днів, а максимум 5 днів, в окремих регламентованих випадках – 10 днів. Крім того, в процедурі необхідно чітко зазначити всі законні підстави для відмови. Відмови мають надаватися виключно у письмовій формі за підписом представників командування частини.
2. Передбачити право членів сімей військовослужбовців подавати заяви від їхнього імені до військових частин. Датою отримання заяви пропоную вважати дату її надходження до військової частини поштою або електронною поштою.
3. Забезпечити реальну та постійну роботу офіційних електронних поштових скриньок військових частин. На даний час електронні адреси є у всіх частин, але багато з них фактично не діють. Роботу електронних поштових скриньок можна регламентувати в Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, яке затверджується указом президента та фактично має силу закону.
4. Представник військової частини, який є відповідальним за проходження рапорту, повинен нести майнову відповідальність за нерозгляд рапорту протягом терміну, зазначеному у процедурі.
5. Запровадити спрощений порядок розгляду рапортів у судах – так само, як це робиться по виборчих справах. Справа має бути розглянута за 5-10 днів.
6. Затвердити чіткий передбачений Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» (а не підзаконним актом чи постановою Кабміну, на які зараз посилається багато працівників штабів) перелік документів, необхідних для звільнення за сімейними обставинами (догляд за батьками-інвалідами тощо). Цей перелік необхідно спростити: наприклад, якщо це звільнення по необхідності догляду за батьками, які досягли 80 років, то повинно бути достатньо висновку ЛКК про необхідність догляду за віком, а також документів, що підтверджують родинний зв'язок.
7. Чітко регламентувати законом вимоги до документів, які подаються щодо звільнення з військової служби.
8. В усіх військових частинах має бути затверджений графік щорічних основних відпусток для особового складу – це зніме величезну соціальну напругу.
9. При винесенні в постанові ВЛК рекомендації про відпустку необхідно прибрати необхідність подачі до командування частини рапорту про надання цієї відпустки. Постанова ВЛК – це і є підстава для відпустки.
10. Створити єдину електронну базу постанов ВЛК.
11. Створити інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав військовослужбовців («солдатського омбудсмена»).
Підсумовуючи вищесказане, наголошую: треба показати військовослужбовцям, що в них є права, та припинити свавілля з боку командування. Це можна зробити лише одним шляхом – забезпечивши розгляд їхніх рапортів у встановленому законом порядку.
