Рішенням ВРП від 07.11.2017 було відмовлено у внесенні подання Президентові України про призначення безстроково позивачки на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва.
Незважаючи на це трудові відносини суду з позивачем припинено не було, наказ голови суду з цього питання видано не було.
Враховуючи викладене, ВС 09.03.2023 постановив у справі №9901/400/21 окрему ухвалу і направив її ВРП для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли виявленим у цій справі порушенням закону.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подала до ВПВС апеляційну скаргу.
Ч. 7 ст. 249 КАС України передбачає норму прямої дії, яка закріплює загальне право на оскарження окремої ухвали лише особами, яких вона стосується, та позбавляє права оскаржити таку окрему ухвалу особам, питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків яких не вирішувалось такою окремою ухвалою.
Як убачається з оскаржуваної окремої ухвали, вона спрямована на повідомлення ВРП про виявлені під час розгляду справи порушення вимог закону для вжиття заходів.
Отже, окрема ухвала не стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків позивачки, а тому вона не має права на її оскарження.
Виходячи з цього ВПВС постановила ухвалу від 05.04.2023 у справі № 9901/400/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110084560 про відмову у відкритті апеляційного провадження.
