практика ВС

Верховний Суд роз’яснив ключові питання щодо шлюбних договорів, кредитів і позик, відчуження спільного майна, іпотеки, позовної давності та виконання судових рішень.

Коротко про найважливіше — у форматі «питання — відповідь».

1. ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР

1.1. Чи є режим особистої власності на майбутнє майно подружжя підставою для недійсності шлюбного договору через надзвичайно невигідне становище одного з них?

Тисячі чоловіків у 1990-х і 2000-х пройшли ВЛК, отримали статус "непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку", штамп "невійськовозобов’язаний" у паспорті і забули про це на двадцять років. А у 2025 році відкрили "Резерв+" і побачили там себе військовозобов’язаним. У когось поряд ще й червоний напис про порушення правил обліку і розшук.

У ТЦК відповідають завчено: у вас написано "знятий", а закон сьогодні знає тільки "виключений". Це різні речі, ідіть проходити ВЛК заново.

Верховний Суд погодився з рішеннями про відмову у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, де Позивач стверджував, що ненадходження грошових коштів у встановлені граничні строки було зумовлено об`єктивними обставинами, а саме шахрайськими діями з боку контрагента.

ВС КАС вказав, що Контрактом сторони погодили спеціальний порядок регулювання наслідків виникнення форс-мажорних обставин.

Вироком Слобідського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2025 року особу засуджено за ч. 4 ст. 409 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК звільнено особу від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.

Рішення ВС у справі № 675/261/21 від 23.07.2026 https://t1p.de/r736l

Сторона захисту наполягала, що обвинувальний акт було направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, а тому кримінальне провадження підлягало закриттю.

Постанова ВС КЦС від 08 вересня 2023 року у справі № 132/1587/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113357488

29 липня 2026 року ККС ВС залишив без змін виправдувальний вирок за ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України у справі № 161/16048/23.

За вироком Луцького міськрайонного суду від 06 листопада 2024 року визнано невинуватим та виправдано за ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з недоведеністю того, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

Волинський апеляційний суд ухвалою від 03 грудня 2025 року вирок місцевого суду щодо особи залишив без змін.

У січні 2024 року Позивачка звернулася до суду з позовом до російської федерації (далі - рф) про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав внаслідок військової агресії та окупацією рф частини території України.

За вироком Київського районного суду міста Харкова від 01 квітня 2024 року обвинуваченого визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 03 жовтня 2024 року залишив вирок місцевого суду без змін.

Фабула обвинувачення:

Неоднорідність законодавчого регулювання строків, змінених у період карантину, та наявність різних підходів до тлумачення відповідних норм самі по собі не свідчать про необхідність відступу від раніше сформованого висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у взаємозв’язку з п. 7 розд. IX «Прикінцеві положення» ГК України щодо можливості нарахування штрафних санкцій понад шестимісячний строк у період дії карантину.

Такого висновку дійшла ОП КГС ВС.