оскарження постанови

Рішення ВС у справі № 640/18506/19 від 18.09.2026 https://t1p.de/pzrhu

Оскільки позивач оскаржує Постанову ВРУ з підстав, зокрема, її невідповідності приписам Конституції України та регламентної процедури її прийняття (законодавча процедура), то перевірку цієї Постанови не можна здійснити в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки позивач оскаржує Постанову ВРУ з підстав, зокрема, невідповідності процедури її прийняття (законодавча процедура), то перевірку цієї Постанови не можна здійснити в порядку адміністративного судочинства.

У постанові від 21.06.2023 у справі № 760/16864/19 ВС у складі колегії суддів КЦС, посилаючись на правовий висновок ВПВС, викладений у постанові від 19.02.2020 у справі № 382/389/17, зазначив, що боржник пред`явив вимогу про скасування постанови виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, тому скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, видано виконавчий документ, що перебував на примусовому виконанні у виконавця.

У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 ВПВС констатувала (пункт 7.7), що у касаційному порядку можна оскаржити, окрім інших, (1)ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову та (2) постанови апеляційного суду, згідно з якими скасовані вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову. Обмеження касаційного оскарження таких судових рішень вважала невиправданими, а тому відступила у відповідній частині від висновків, викладених у постанові ВПВС від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Рішення ВС у справі № 462/3426/16-а[1] від 16.06.2023 https://cutt.ly/lwu6AvsE

Позивач оскаржив до суду постанову митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. На думку позивача, митниця не сповістила його про місце і час розгляду справи і розглянула її за його відсутності, чим порушили його права, передбачені ст.526 МК України.

З цього приводу КАС ВС зазначив наступне.

Враховуючи те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі постановою суду апеляційної інстанції скасована і справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції, ВС вважає, що оскарження такої постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку ЦПК України не передбачено.

Оскільки відповідне втручання чи обмеження щодо прав і свобод учасника цивільного процесу усунуте судом апеляційної інстанції, а ухвала суду першої інстанції, яка становила таке втручання, скасована, то відсутній і предмет касаційного перегляду.

Наприкінці минулого року у Житомирі поліцейські зупинили водія для перевірки документів, оскільки була комендантська година. 

Під час спілкування правоохоронці запідозрили, що чоловік перебуває у стані алкогольного сп’яніння і запропонували пройти огляд на місці. Прилад Drager показав позитивний результат - 2.34 проміле алкоголю в крові.

Водій не погодився з таким висновком і оскаржив його в суді.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги в частині скасування постанови, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний виконавець під час її постановлення порушив ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII, однак вимоги ОСББ не відповідають способу захисту, визначеному ч. 2 ст. 343 ГПК України, якою передбачено, що суд визнає оскаржувані рішення неправомірними і зобов`язує виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Поліцейські запропонували водію пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, однак у водія виник сумнів щодо неупередженості поліцейських, тому він відмовився від проходження огляду на місці та наполягав на проходженні огляду в медичному закладі.

Що вирішив суд пише Судово-юридична газета.