Поліцейські запропонували водію пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, однак у водія виник сумнів щодо неупередженості поліцейських, тому він відмовився від проходження огляду на місці та наполягав на проходженні огляду в медичному закладі.
Що вирішив суд пише Судово-юридична газета.
Водій відмовився пройти перевірку на сп`яніння за допомогою «Драгера», але не від проходження огляду у медичному закладі. Працівники ж поліції пройти такий огляд йому не запропонували та відповідного направлення не видали. Справу №759/6646/22 з такими обставинами розглянув Київський апеляційний суд 26 вересня 2022 року.
Так, постановою Святошинського районного суду Києва від 11 липня 2022 року чоловіка було визнано винуватим у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на рік.
Звільнено від сплати судового збору, як учасника бойових дій.
Відповідно до постанови чоловік керував автомобілем «Мазда» з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Як зазначено у постанові, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Не погоджуючись із вказаним рішенням водій подав апеляційну скаргу, у якій він просив скасувати постанову районного суду, а провадження закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначив, що про розгляд справи йому взагалі не було повідомлено. Копію постанови на поштову чи електронну адресу судом направлено не було та її не було отримано. Так як, він проходить військову службу у військові частині на посаді стрілець-зенітник, зенітного відділення взводу спеціального призначення №2, роти спеціального призначення, загону спеціального призначення з 01.04.2022, та задіяний в заходах протидії військової агресії Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим не міг отримати раніше копію рішення наручно. Натомість, копію постанови отримав лише 27 липня 2022 року, що підтверджується розпискою в матеріалах справи. Таким чином, апелянт просить визнати причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження поважними.
Постанову суду першої інстанції вважає несправедливою та необ`єктивною, оскільки суд надав неправильну юридичну оцінку фактичним обставинам справи, формально підійшов до розгляду справи, і відповідно зробив необ`єктивні і помилкові висновки.
Апелянт вказує, що при зупинці транспортного засобу працівники поліції не представилися, не повідомили причин зупинки, безпідставно звинуватили водія, що останній знаходиться в стані алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, однак у водія виник сумнів щодо неупередженості поліцейських, тому він відмовився від проходження огляду на місці та наполягав на проходженні огляду в медичному закладі.
Працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі та відповідно не складено довідки для проходження вказаного огляду, яка мала б бути наявною в матеріалах справи. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не з`ясовувалося чи пропонувалось водію пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі чи не пропонувалося.
Таким чином, як зазначає апеляційний суд, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відмови чи ухилення апелянта від проведення огляду щодо виявлення стану сп`яніння, саме в закладі охорони здоров`я, відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/7350 від 09 листопада 2015 року.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Із матеріалів справи вбачається, що скаржник був присутній під час ухвалення оскаржуваного рішення. Однак, докази того, що йому була вручена копія постанови в день її проголошення чи того, що копія оскаржуваної постанови надсилалась на його адресу, в матеріалах справи відсутні. Натомість, з розписки вбачається, що копію судового рішення він отримав лише 27 липня 2022 року та зміг ознайомитися з мотивами прийнятого судового рішення, тобто вже після закінчення десятиденного строку на оскарження. Вказані обставини беззаперечно перешкодили йому належним чином реалізувати його право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
За таких обставин, та з метою забезпечення права на захист, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2022 року.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно даного водія вказаних вимог закону не дотримався, допустив формальне ставлення до вирішення справи, з`ясував обставини неповно та не всебічно, не проаналізував досліджені докази та не надав їм належної юридичної оцінки, що фактично призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.ч.2, 3, 5 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
В суді апеляційної інстанції водій пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки в зв`язку з тим, що поліцейські викликали в нього не довіру, але у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я навпаки був згоден, але працівниками поліції пройти такий огляд запропоновано не було та відповідного направлення видано також не було.
Водій свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та заперечив факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Свідки, які засвідчували відмову водія від проходження тесту, до його автомобіля не підходили та підтвердити той факт, що він мав ознаки алкогольного сп`яніння не можуть.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії водій зазначив, що проходити освідчення в медичному закладі не відмовлявся.
З пояснень свідків вбачається, що 1 лютого 2022 року о 23 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Депутатська, 4/6 вони були запрошені співробітниками патрульної поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП. В їх присутності вказаний водій відмовився у встановленому Законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», що вони засвідчили своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення.
Тобто вказаними поясненнями свідків підтверджується лише факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгер».
З довідки Інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Голоколосова Є. від 16 травня 2022 року вбачається, що у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України, було тимчасово обмежено доступ до інформації збереженої на сервері, що призвело до втрати відео за період лютого, частково січня та березня 2022 року, в тому числі до протоколу.
Аналіз вказаних обставин дозволяє дійти висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.
Отже, як зазначає суд, слід зробити висновок, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія працівниками поліції не дотримано вимоги ст.266 КУпАП та п.7 Розділу І Інструкції.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскільки постанова винесена з істотними порушеннями процесуального законодавства, що призвело до неправильного застосування матеріального закону, судове рішення не може бути визнане законним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення та вважаються апеляційним судом обґрунтованими.
Із огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі у зв`язку із відсутністю у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зазначив у своєму рішенні Київський апеляційний суд.
