Особливості допиту «таємних» свідків у суді: правове регулювання та досвід ВАКС

Дата: 23.02.2022 16:55

В масштабах України не всі суди мають технічні можливості забезпечити дотримання процедури допиту «таємних» свідків так, щоб не ставити під загрозу їхню безпеку...

Яна Тализіна, заступниця начальника відділу Київської міської прокуратури

Під час здійснення процесуального керівництва в кримінальних провадженнях я зіткнулася з проблемою неоднозначного розуміння слідчими, прокурорами, оперативними співробітниками та суддями суті застосування такого заходу забезпечення безпеки до учасників кримінального провадження, як забезпечення конфіденційності даних (відомостей) про особу, передбаченого ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві». Окрім того, судді всіх інстанцій і правоохоронці досі плутають цей захід забезпечення безпеки з конфіденційним співробітництвом у кримінальному провадженні, передбаченим ст. 275 Кримінального процесуального кодексу України.

...в масштабах України не всі суди мають технічні можливості забезпечити дотримання процедури допиту «таємних» свідків так, щоб не ставити під загрозу їхню безпеку...

Це надихнуло мене більш детально розібратися зі значенням конфіденційного співробітництва та особливостями застосування заходів забезпечення безпеки до конфідентів. Так, під керівництвом наукового керівника я провела ґрунтовне дослідження порядку застосування забезпечення конфіденційності відомостей про особу та розуміння цього заходу забезпечення безпеки практиками кримінальної юстиції. З повним текстом вказаного дослідження ви можете ознайомитися на сайті журналу «Проблеми законності» за посиланням: http://plaw.nlu.edu.ua/article/view/226520/232875.

За результатами проведеного аналізу я запропонувала алгоритм дій для прокурора, у якого виникає необхідність допитати в суді свідка (це може бути також потерпілий, підозрюваний чи інший учасник кримінального провадження), до якого застосовано зміну персональних даних, так, щоб процесуальний порядок допиту відповідав нормам кримінального процесуального законодавства.

Так, з відповіді Державної судової адміністрації України на мій публічний запит випливає, що в масштабах України не всі суди мають технічні можливості забезпечити дотримання процедури допиту «таємних» свідків так, щоб не ставити під загрозу їхню безпеку й не порушувати загальних засад кримінального провадження. Лист-відповідь від ДСА України наведено в кінці статті.

Ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві» визначає, що нерозголошення відомостей про осіб, узятих під захист, може здійснюватися шляхом:

а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;

б) проведення упізнання особи поза візуальним та аудіоспостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства;

в) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання;

г) виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;

ґ) накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції, довідковими службами АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами.

Отже, у разі виникнення необхідності допиту в судовому засіданні як під час розслідування, так і розгляду кримінального провадження по суті учасника кримінального провадження, до якого застосовано такий захід забезпечення безпеки, як забезпечення конфіденційності відомостей про особу, пропоную дотримуватися такого алгоритму дій:

у разі заявлення прокурором клопотання про виклик до суду для участі в процесуальних діях учасника кримінального провадження, до якого застосовано забезпечення конфіденційності відомостей про особу, суд покладає на сторону обвинувачення обов’язок виклику й доставлення такої особи до суду, у тому числі шляхом винесення ухвали, якою задовольняє клопотання прокурора та зобов’язує орган, який забезпечує безпеку особи, доставити її до приміщення суду, який суддя визначає для здійснення дистанційного провадження;

розв’язуючи питання про визначення суду для дистанційного провадження, суд має враховувати наявність у штаті такого суду секретарів судового засідання з допуском до державної таємниці не менше ніж другої форми («цілком таємно», оскільки інформація про зміну персональних даних учасника кримінального провадження відповідає вимогам пункту 4.1.6 Зводу відомостей, що містять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 року № 383), а також приміщення, що відповідає вимогам режимно-секретного відділу (це можуть бути місцеві суди, які відповідають заявленим вимогам, або суди апеляційної інстанції, які в цьому випадку залучаються лише для окремих процесуальних дій);

відкриваючи судове засідання, у якому буде брати участь особа зі зміненими анкетними даними, головуючий суддя має роз’яснити учасникам кримінального провадження, що (а) така особа буде допитана з іншого приміщення за допомогою технічних засобів; (б) особа такого учасника провадження буде перевірена секретарем судового засідання, який має допуск до державної таємниці і доступ до матеріальних носіїв секретної інформації, у яких зафіксовані справжні персональні дані такої особи; (в) такого учасника провадження буде приведено секретарем до присяги у випадках і порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України; (г) аудіо-, відеозапис подій у кімнаті, з якої відбуватиметься процесуальна дія, буде зафіксовано на окремий оптичний диск, який разом з підписаною присягою особи зберігатиметься в режимно-секретному відділі вказаного суду (зауважу, що, на мою думку, відсутність аудіо-, відеофіксації подій у кімнаті, де перебуває захищена особа, суперечила б вимогам ч. 5 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України. Окрім того, забезпечення аудіо-, відеозапису участі в процесуальній дії особи, до якої застосовано заходи безпеки, є гарантією добровільності давання показань, упізнання тощо такою особою, зберігає можливість перевірки такого учасника кримінального провадження під час перегляду рішення суду першої, апеляційної інстанцій у разі виникнення будь-яких сумнівів; підпис під присягою із зазначенням справжніх персональних даних знімає всі сумніви в належному приведенні до присяги справжнього свідка, безпосередності дослідження показань судом справжнього свідка подій тощо);

секретар судового засідання, який забезпечує участь у процесуальних діях особи, узятої під захист, за допомогою технічних засобів з іншого приміщення, перед початком процесуальної дії має ознайомитися з рішенням, яким особі змінено справжні анкетні дані, і встановити їх відповідність даним тієї особи, яка доставлена для участі в процесуальних діях; вручити пам’ятку про її права та обов’язки відповідно до процесуального статусу; привести до присяги у випадках і порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України; роз’яснити такій особі, що вона не повинна відповідати на питання, що можуть зашкодити її безпеці; про проведені вищевказані дії з такою особою секретар доповідає суду до початку участі особи в процесуальних діях під час судового засідання, а також повідомляє інформацію про програмно-технічне забезпечення, яке буде використано під час проведення цієї процесуальної дії (відповідно до Типової посадової інструкції секретаря судового засідання місцевого загального суду, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 липня 2005 року № 86, і ст. 73 Кримінального процесуального кодексу України зазначені обов'язки покладаються саме на секретаря судового засідання); присутність у кімнаті, з якої процесуальну дію буде проведено дистанційно, будь-яким особам, крім учасника кримінального провадження, до якого застосовано заходи безпеки, та секретаря, – заборонена;

співробітник органу, який забезпечує доставлення особи до суду, з якого відбуватиметься участь у процесуальних діях за допомогою технічних засобів, зобов'язаний перевірити дійсність допуску до державної таємниці відповідного секретаря за встановленою формою, наявність у секретаря доступу до матеріальних носіїв інформації, що містять відомості про справжні дані особи, до якої застосовано заходи забезпечення безпеки (згідно з ч. 4 ст. 517 Кримінального процесуального кодексу України рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв ухвалюються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором); після цього оперативний співробітник зобов’язаний надати секретарю, що забезпечуватиме проведення процесуальної дії, вказані матеріальні носії секретної інформації для встановлення особи, що буде брати участь у процесуальних діях у суді.

Варто пам'ятати, що вказана процедура може бути дотримана не лише під час допиту будь-якого учасника кримінального провадження, до якого застосовано забезпечення конфіденційності відомостей про особу, а й проведення з ним упізнання чи іншої процесуальної дії в суді як під час досудового розслідування, так і під час розгляду кримінального провадження по суті, перегляду рішення суду першої чи апеляційної інстанції тощо.

Тетяна Гавриленко, суддя Вищого антикорупційного суду

Застосування заходів безпеки до осіб, які сприяють викриттю протиправних діянь, є критично важливою умовою для самої особи, а також загалом гарантією захисту від розправи за викривальні покази.

У практиці кримінальної юстиції часто трапляється, що чітко регламентований процес стикається з низкою проблем на етапі імплементації. Потреба описаного вище алгоритму, як і необхідність захисту особи в справах, що підсудні ВАКС, була очікуваною та легко прогнозованою, адже розкриття корупційних правопорушень часто розпочинається з повідомлення обізнаних осіб про наміри скоєння іншими особами кримінально караних діянь. Тому застосування заходів безпеки до осіб, які сприяють викриттю протиправних діянь, є критично важливою умовою для самої особи, а також загалом гарантією захисту від розправи за викривальні покази.

На сьогодні ВАКС має практичний досвід проведення судових засідань і вжиття комплексу заходів з урахуванням вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Забезпечення симбіозу гарантії безпеки особи, яка бере участь у судовому засіданні і має давати показання як свідок, і права інших учасників кримінального провадження на її допит можливе завдяки організації двох етапів судового розгляду – підготовки до судового засідання та безпосереднього допиту.

Підготовка до судового засідання, у якому буде допитаний «таємний» свідок, розпочинається заздалегідь зі звернення прокурора з клопотанням про його проведення в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 Кримінального процесуального кодексу України. Зміст клопотання полягає в проведенні допиту свідка за допомогою технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. Така вимога зводиться до потреби гарантувати безпеку свідка з огляду на виконання ним спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, у зв’язку з чим персональні дані особи змінені, а справжні прізвище, ім’я, по батькові та інші ідентифікувальні відомості засекречені.

З метою розгляду клопотання прокурор організовує направлення до режимно-секретного відділу ВАКС органом, який забезпечує безпеку свідка, оригіналу постанови про застосування заходів безпеки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 статті 8 Закону України «Про державну таємницю» до державної таємниці належить інформація у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, зокрема про склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно-розшукову, розвідувальну і контррозвідувальну діяльність.

Колегія суддів ВАКС, яка має належним чином оформлений допуск до державної таємниці, пересвідчується в існуванні постанови, на підставі якої застосовано заходи безпеки до особи на виконання Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», постанова має гриф цілком таємно, отже, ознайомитися з її змістом можна в режимно-секретному відділі ВАКС.

Клопотання прокурора розглядається в судовому засіданні, у якому заслуховується думка сторін, і за наслідками його розгляду постановляється ухвала в нарадчій кімнаті. У разі задоволення клопотання прокурора допит особи з метою забезпечення її безпеки має бути проведений у закритому судовому засіданні за допомогою технічних засобів з іншого приміщення, у спосіб, що унеможливить ідентифікацію її зовнішності та голосу.

ВАКС від початку своєї діяльності готувався до такого розвитку подій і завчасно запроєктував спеціальну кімнату в одному з приміщень суду, яка має кілька альтернативних способів доступу для учасників судового засідання з метою унеможливлення будь-яких контактів з іншими особами, що може становити загрозу розголошення відомостей про особу. Таке приміщення обладнане спеціальною технікою, що забезпечує в онлайн-режимі спотворення зображення та голосу особи, а також захищеними каналами віддаленого включення до зали судового засідання.

На виконання ухвали колегії ВАКС та з метою підготовки до закритого судового засідання від режимно-секретного відділу прокуратури до режимно-секретного відділу ВАКС передаються анкетні дані особи, допит якої повинен відбутися. Секретар судового засідання, який має допуск до державної таємниці, з метою виконання норм Кримінального процесуального кодексу України про встановлення особи як учасника судового засідання знайомиться з ними. У день судового засідання цей самий секретар судового засідання особисто перевіряє оригінал документа, що посвідчує особу, яка перебуває під захистом, що є підставою для допуску цієї особи до участі в судовому засіданні.

Лише після такої ретельної підготовки та скоординованих організаційних заходів прокурора, апарату та суддів ВАКС можливо провести судове засідання, у якому забезпечується безпека свідка від викриття його особистих даних, водночас повністю реалізується право інших учасників кримінального провадження, насамперед сторони захисту, на проведення допиту.