Поліцейські провели кілька масштабних спецоперацій з виявлення фактів зловживань у діяльності ТЦК та СП, зокрема, під час оформлення бронювання та ухвалення рішень ВЛК, а також виявлення фактів можливого незаконного збагачення та недостовірного декларування тими, хто під час війни вирішив заробити на ухиленні від мобілізації.
Про це в інтерв'ю "Цензор" розповів тимчасово виконуючий обов’язки голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.
Зокрема, тво Нацполіції повідомив, що підозри оголошені 76 керівникам ТЦК і СП різного рівня, а також слідчі працюють зі схемами фіктивного бронювання і наразі перевіряються обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тис. військовозобов’язаних.
Найбільше проваджень маємо у великих промислових та прикордонних регіонах. На Дніпропетровщині їх понад 1,9 тисячі, на Закарпатті — близько 1,5 тисячі, понад тисячу — на Волині, Миколаївщині та Одещині. Значна кількість також у Львівській, Вінницькій, Харківській та Сумській областях.
За словами Цуцкірідзе зафіксовані випадки, коли посадовці ТЦК діяли у складі організованих злочинних груп разом із цивільними посередниками. Зокрема, у схемі можуть бути задіяні кілька учасників — ті, хто домовляється, оформлює документи, має доступ до реєстрів або впливає на рішення інших посадовців. І серед них можуть бути не лише працівники ТЦК, а й члени ВЛК, військовослужбовці та цивільні посередники.
Якщо буде встановлено, що законних підстав для бронювання особи не було, відстрочка анулюється. Але це не означає, що людину автоматично мобілізують наступного дня. Вона втрачає цю підставу для відстрочки і далі може бути призвана за процедурою, визначеною законом.
З відповідальністю так само - правоохоронці встановлюють, як саме людина отримала бронювання, які документи подавала, чи брала участь у незаконній схемі і хто цю схему організував. І вже залежно від конкретних дій вирішується питання про адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Важливо, щоб тут не було спрощеного підходу: виявили незаконне бронювання — значить автоматично винен військовозобов’язаний. Слідство має встановити роль кожного: і того, хто скористався схемою, і тих, хто за гроші її забезпечив.
Загалом за час воєнного стану слідчі Нацполіції розслідували понад 20 тисяч кримінальних проваджень за фактами ухилення від призову за мобілізацією. Лише упродовж поточного року від ТЦК та СП до поліції надійшло понад півтора мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від призову за мобілізацією.
Щодо рішень ВЛК, загалом за період повномасштабного вторгнення скасовано 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій. Водночас понад 25,6 тисячі постанов місцевих ВЛК Центральна ВЛК залишила в силі, а ще більш як щодо 1,6 тисячі ухвалила рішення про переогляд без скасування постанов.
Якщо говорити про провадження, в яких фігурують працівники ТЦК, то за словами Максима Цуцкірідзе серед найбільш поширених — можливе незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Є також провадження щодо спричинення громадянам тілесних ушкоджень під час мобілізаційних заходів.
У кожному випадку встановлюється, що саме відбулося: за яких обставин виник конфлікт, які дії вчиняли його учасники, чи застосовувалася сила, чи були для цього законні підстави та які ушкодження отримала людина.
"Моя позиція тут проста: посада не дає імунітету від відповідальності. Але й рішення про винуватість не ухвалюються з відео в соцмережах чи самого факту конфлікту — для цього слідство має встановити обставини і зібрати докази", - наголосив Цуцкірідзе.
