З 4 вересня 2025 року в Україні поновлюється перебіг строків позовної давності, які були «на паузі» тривалий час через пандемію COVID-19 (з 2 квітня 2020 року), а згодом – у період воєнного стану (з 24 лютого 2022 року). Це нове законодавче регулювання стало можливим завдяки прийняттю Закону України №4434-IX «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».
Норми закону: цивільний кодекс та спеціальний закон
- Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.
- Стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність у три роки.
- Стаття 258 ЦК України містить перелік спеціальних строків позовної давності: за окремими вимогами може бути один, чотири, п’ять чи десять років, залежно від типу вимоги (наприклад, стягнення неустойки-1 рік).
- Закон №4434-IX від 14.05.2025, підписаний Президентом 2 червня 2025, скасовує зупинення строків позовної давності на час воєнного стану. Нові правила набирають чинності через три місяці з дня наступного за його офіційним опублікуванням (тобто з 4 вересня 2025).
Наслідки для бізнесу: юридичних осіб та підприємців
Боржники
- Якщо кредитор «згаяв» строк позовної давності – боржник на законних підставах може уникнути виконання зобов’язання, про що слід заявити як підставу для відмови у позові (ст. 267 ЦКУ).
- Для підприємств сплив позовної давності – це підстава для визнання заборгованості безнадійною і списання її.
Кредитори
- Виникає ризик втрати можливості стягнення боргів: якщо право звернутися до суду втрачено через сплив строку, повернути кошти стане неможливо.
- Поновлення строку відбувається з 4 вересня 2025 року. Це означає, що час, який «залишився» до закінчення строку на момент призупинення, почне відраховуватися із цієї дати.
Приклад:
Між компаніями укладено договір з розрахунком 1 лютого 2020 року. Позовна давність -3 роки. Вона мала б закінчитися 1 лютого 2023, але її перебіг було призупинено. Весь період зупинення не враховується при обчисленні строку – залишок часу поновлюється з 4 вересня 2025 року.
Податкові та облікові аспекти
- Відповідно до підп. «а» п.141.1 Податкового кодексу України, заборгованість, за якою минув строк позовної давності, вважається безнадійною і може бути списана, що вплине на податковий облік.
Як готуватися бізнесу: практичні кроки
1.Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості.
Аналізуйте всі борги – і свої, і клієнтів: визначте, у яких випадках строк позовної давності вже майже вичерпано.
2.Юридична оцінка договорів та спірних зобов’язань.
Перегляньте документи, за якими вже настав ризик спливу давності. Перевірте, чи можна зупинити чи продовжити строк позовної давності (наприклад, якщо боржник визнав борг частково чи виконав зобов’язання).
3.Підготовка до судового захисту або списання боргів.
Кредиторам варто невідкладно подавати позови, якщо строк добігає кінця. Боржникам – бути готовими до захисту на підставі спливу давності.
4.Оформлення списання безнадійної заборгованості.
Оскільки сплив строку давності дає право на податкове списання, важливо правильно оформити документи, зберігаючи всі необхідні довідки для аудиту.
Особливості обчислення строку позовної давності після відновлення
- Частина строку, яка залишилася до моменту призупинення, продовжить свій перебіг з 4 вересня 2025 року15. Наприклад, якщо на момент паузи залишалося 5 місяців -вони почнуть рахуватися із зазначеної дати.
- Суд також зберігає право поновити строк, якщо існують поважні причини його пропуску (ст. 261 ЦКУ, спеціальні положення).
- Якщо у спірній ситуації боржник був учасником бойових дій, суд може враховувати це як поважну причину для поновлення строку.
Сфера зовнішньоекономічних договорів
- Поновлення строку позовної давності не впливає на вже відновлені строки для зовнішньоекономічної діяльності, які поновилися майже 2 роки тому (з 1 серпня 2023 року).
Висновок
Поновлення перебігу строків позовної давності – це критичний момент для бізнесу. Варто ретельно оцінити всі юридичні та облікові наслідки, мобілізувати юридичний департамент і діяти проактивно. Бізнесу рекомендовано не зволікати з позовами щодо повернення дебіторки, належно оформляти списання прострочених боргів, а боржникам -фіксувати підстави для відмови від сплати «давніх» боргів.
Краще завчасно звернутись до кваліфікованих юристів ніж потім шукати причини для поновлення строків!
Законодавчі посилання:
- Закон України №4434-IX «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».
- Ст. 256–258 Цивільного кодексу України (позовна давність і її види).
