У разі спливу строку давності на час ухвалення вироку, суд призначає покарання за загальними засадами та звільняє від нього
Рішення ВС у справі № 214/43/19 від 18.05.2026 https://t1p.de/dyuvj
Рішення ВС у справі № 214/43/19 від 18.05.2026 https://t1p.de/dyuvj
У разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими ст. 65 КК України, і одночасно звільняє її від цього покарання – ОП ККС ВС
У разі спливу строків давності на стадії апеляційного розгляду апеляційний суд у разі залишення в силі вироку в частині засудження має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції.
Правова позиція ЄСПЛ у справі «JURIĆ v. CROATIA» від 07.05.2026, заява № 51771/21 https://t1p.de/uupi3
Заявниця скаржилася, що спосіб, яким національні суди обчислили встановлений законом строк позовної давності в її справі про компенсацію за вилучення частини її земельної ділянки для будівництва дороги, був непередбачуваним.
Позовна давність є виключно інститутом судового захисту порушених прав або інтересів та не може застосовуватися до позасудових способів захисту цивільних прав.
Природа позовної давності полягає в тому, що протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на захист свого порушеного цивільного права саме судом.
Натомість ВПВС, ухвалюючи постанову від 02.07.2019, ототожнила строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису зі строком позовної давності.
Навіть у кримінальних справах є свій "термін придатності" Це строки давності, які визначають, скільки часу є, щоб притягнути винного до відповідальності.
Строки давності у кримінальних справах.
Згідно зі статтею 49 Кримінального кодексу України, строк давності – це період, після якого особу не можна покарати за злочин, якщо вона не переховувалася від слідства чи суду.
Строки залежать від тяжкості злочину:
Позовна давність, COVID-19, воєнний стан та інші строки при стягненні індексу інфляції та трьох процентів річних
02 липня 2025 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 903/602/24, провадження № 12-19гс25 (ЄДРСРУ № 128845028) досліджувала питання щодо строків при стягненні індексу інфляції та трьох процентів річних.
Статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
З 4 вересня 2025 року в Україні поновлюється перебіг строків позовної давності, які були «на паузі» тривалий час через пандемію COVID-19 (з 2 квітня 2020 року), а згодом – у період воєнного стану (з 24 лютого 2022 року). Це нове законодавче регулювання стало можливим завдяки прийняттю Закону України №4434-IX «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».
Норми закону: цивільний кодекс та спеціальний закон
Асоціація правників України (АПУ) звернулася до Офісу Президента України, Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та Голови Комітету ВРУ з питань правової політики Дениса Маслова з ініціативою внести зміни до законодавства з метою усунення правової невизначеності щодо перебігу строків позовної давності під час дії воєнного стану.
Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (частина перша статті 257 ЦК України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (статті 253 ЦК України).
07.02.2023 ККС ВС
№ 336/3094/17 Оцінка факту зупинення досудового розслідування у зв’язку з розшуком підозрюваного при застосуванні положень ч. 2 ст. 49 КК