строки давності

З 4 вересня 2025 року в Україні поновлюється перебіг строків позовної давності, які були «на паузі» тривалий час через пандемію COVID-19 (з 2 квітня 2020 року), а згодом – у період воєнного стану (з 24 лютого 2022 року). Це нове законодавче регулювання стало можливим завдяки прийняттю Закону України №4434-IX «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

Норми закону: цивільний кодекс та спеціальний закон

Асоціація правників України (АПУ) звернулася до Офісу Президента України, Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та Голови Комітету ВРУ з питань правової політики Дениса Маслова з ініціативою внести зміни до законодавства з метою усунення правової невизначеності щодо перебігу строків позовної давності під час дії воєнного стану.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (частина перша статті 257 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (статті 253 ЦК України).

07.02.2023 ККС ВС

№ 336/3094/17 Оцінка факту зупинення досудового розслідування у зв’язку з розшуком підозрюваного при застосуванні положень ч. 2 ст. 49 КК

https://reyestr.court.gov.ua/Review/108893227

Нещодавнє рішення суду Печерського районного суду від 10.03.2025 року по справі 757/41604/24-ц стало важливим прецедентом у захисті прав споживачів комунальних послуг.

Суддя Матійчук Г.О. застосувавши строк позовної давності, продемонструвала, що принцип справедливості може бути реалізований на практиці, навіть у складних юридичних питаннях.

Рішення ВС у справі № 229/207/24 від 10.02.2025 https://t1p.de/2debw

У касаційній скарзі прокурор вказав, що апеляційний суд, застосовуючи ст.80 КК України, залишив поза увагою те, що відсутні рішення суду, постановлені в порядку ст.ст.537,539 КПК України, про звільнення засудженого від відбування покарання, призначеного попереднім вироком суду, а також відомості про відбуття вказаного покарання.

Закриття КП у зв’язку із звільненням від кримінальної відповідальності та закінченням строків давності: думка обвинуваченого, невизнання вини, наслідки для обвинуваченого (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК).

У разі закриття КП при застосування ст. 49 КК (за відсутності обвинувального вироку) - особа вважається невинуватою

https://reyestr.court.gov.ua/Review/124932209

Поважні причини для визначення спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

26 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24 (ЄДРСРУ № 120396086) досліджувала питання щодо поважних причин для визначення спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Верховний суд: продовження та поновлення пропущеного учасником процесуального строку для вчинення відповідної процесуальної дії

05 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 914/2848/22, провадження № 12-66гс23 (ЄДРСРУ № 120396090) досліджував питання щодо продовження та поновлення пропущеного учасником процесуального строку для вчинення відповідної процесуальної дії.

До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений 3 місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 233 КЗпП України).