27.01.2020 ОП ККС ВС
№ 754/14281/17 Добровільне надання медичної документації не створює необхідності отримання тимчасового доступу
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87298256
Об’єднана палата ККС ВС зазначила, що виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою, отриманою від указаної сторони. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об'єктом експертного дослідження.
За інших обставин, тобто якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них, слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.
06.02.2025 ККС ВС
№ 466/6134/17 Надання потерпілим експерту, який безпосередньо його оглядав, медичної документації для експертного дослідження не суперечить процесуальному порядку, передбаченому КПК.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/125099181
Надання потерпілим експерту, який безпосередньо його оглядав, медичної документації для експертного дослідження не суперечить процесуальному порядку, передбаченому КПК.
23.01.2025 ККС ВС
№ 127/28980/23 Про недопустимість протоколу огляду телефону та ноутбука через відсутність ухвали суду про тимчасовий доступ (НСРД та добровільна видача)
https://reyestr.court.gov.ua/Review/124718092
Також, належним чином суд перевірив твердження захисника ОСОБА_6 про те, що протокол огляду від 22 червня 2023 року мобільного телефону «Xiaomi Redmi 4А» та протокол огляду від 28 червня 2023 року ноутбука марки «Asus» є недопустимими доказами, оскільки проведені без ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу.
Такі, висновки ґрунтуються не тільки на наданому апеляційним судом дозволі на проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем за мобільним номером засудженого, а й через добровільну видачу ОСОБА_7 своїх пристроїв співробітникам правоохоронного органу.
За цих обставин, Суд погоджується з висновками про відсутність потреби на звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням для отримання права на тимчасовий доступ до речей і документів. Протоколи огляду від 22 і 28 червня 2023 року суди обґрунтовано визнали належними і допустимими доказами, а інформацію відображену в них такою, що зібрана у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.
09.07.2024 ККС ВС
№ 463/11851/21 Саме особа, якої стосується медична інформація (або її законний представник), має право приймати рішення щодо використання відомостей, які містяться у її медичній картці, що не є порушенням лікарської таємниці
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120314115
ККС відхиляє посилання сторони захисту на те, що інформація, яка міститься у медичній картці, є лікарською таємницею, а отже, не могла бути розголошеною, і звертає увагу, що ця інформація стосується потерпілого. Фактично всі дані, що містяться у медичній картці, є інформацією про пацієнта і за бажанням пацієнта чи його законного представника вони, вочевидь, мають бути їм надані. Подальше вирішення питання про використання цих відомостей особою, якої вони стосуються (її законним представником) є виключно їхнім правом. У цьому провадженні мати хлопчика надала медичну картку слідчому з метою подальшого проведення експертизи у кримінальному провадженні, у якому дитина є потерпілим. Тож засуджений і його захисник не можуть апелювати до порушення лікарської таємниці, оскільки саме особа, якої стосується медична інформація (або її законний представник) має право приймати рішення щодо використання отриманої інформації про себе, в тому числі й щодо використання відомостей, які містяться у її медичній картці.
12.01.2023 ККС ВС
№ 596/413/21 Отримання медичної документації на підставі запису слідчого та добровільне надання потерпілою мед.документації експерту не впливає на допустимість висновку експертизи
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108423797
Верховний Суд, відхиляючи доводи засудженого, зазначив, що медична документація потерпілої була надана експерту лікувальним закладом на запит дізнавача в порядку ст. 93 КПК, в ході проведення експертизи експерт безпосередньо оглядав потерпілу, яка додатково надала йому медичну документацію стосовно себе, висновок містить чіткі відповіді на поставлені в постанові дізнавача питання, а тому суд першої інстанції визнав його належним і допустимим доказом. При цьому на обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції вказав на позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові ККС ВС від 18 червня 2020 року у справі № 740/2536/17, про те, що медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК України, а саме – добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів.
27.12.2022 ККС ВС
№ 753/11142/16-к Ухвала про тимчасовий доступ не потребується у разі добровільного надання потерпілим медичної документації
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108225840
Безпідставними є і доводи захисника про те, що долучені до матеріалів справи у ході судового розгляду на підставі заяви потерпілих та їх представника ОСОБА_16 від 6 лютого 2019 року докази, отримані у позапроцесуальний спосіб, з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК потерпілий має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати суду медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров`ю. Тобто, медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК, а саме - добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на його (його представника) запит.
За наявності сумнівів щодо достовірності медичних документів, які були об`єктом експертного дослідження та про які є відомості у висновку експерта, сторона захисту, реалізуючи закріплені у статтях 22, 26 КПК принципи змагальності й диспозитивності, на стадії дослідження доказів мала процесуальну можливість клопотати про надання відповідних документів, або ж у порядку, передбаченому ст. 332 КПК клопотання про проведення експертиз, однак цього не зробила. Порушень порядку отримання наданих експертам для дослідження медичних документів не встановлено. Тому посилання захисника на стадії касаційного перегляду вироку на недопустимість висновків експерта з вказаних підстав є необґрунтованими.
25.01.2022 ККС ВС
№127/14139/16-к Добровільно видане - не тимчасово вилучене. Арешт не застосовується
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102829140
Не є тимчасово вилученим майном, про арешт якого слід звертатися до слідчого судді, мобільний телефон потерпілого, який мати потерпілого добровільно надала слідчому та ініціювала перегляд смс-листування із сином, зміст якого стосувався викрадення та незаконного позбавлення волі останнього.
02.11.2021 ККС ВС
№ 757/3303/15-к У разі добровільного надання потерпілим медичної документації тимчасовий доступ не потребується
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101240790
30.Також, якщо потерпілий добровільно надає доступ до речей або документів, які перебувають у його володінні, іншій стороні або експерту, то така дія не вимагає дозволу слідчого судді. Такий дозвіл потрібен лише у разі, якщо необхідно примусити особу в інтересах кримінального провадження робити те, що вона відмовляється робити добровільно.
31.Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні особи і які особа надала добровільно, жодним чином не може зумовити їх недопустимість як доказів.
13.10.2020 ККС ВС
№ 185/1230/18 Щодо добровільного надання медичної документації та допустимості доказів. Відсутність необхідності легалізації в порядку тимчасового доступу 13.10.2020
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92315070
Відповідно до статей 3, 56 КПК потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об'єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них, слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.
Тобто медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК, а саме – добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів. Як убачається з матеріалів провадження, висновок експерта був складений на підставі постанови слідчого і для проведення цього висновку було надано медичну картку стаціонарного хворого – потерпілого.
Будь-яких заперечень з приводу надання медичної документації для проведення експертизи потерпілий не висловлював. А тому твердження сторони захисту, що медична документація, покладена в основу висновку експерта, отримана з порушенням вимог КПК, не ґрунтуються на вимогах закону.
06.10.2020 ККС ВС
№ 761/480/19 У разі добровільного надання тимчасовий дозвіл не потребується
http://reyestr.court.gov.ua/Review/92173613
Якщо потерпілий на запит органу досудового розслідування добровільно надає документи, що містять доказову інформацію, то звернення до слідчого судді для отримання ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів у такому випадку необов’язкове.
18.02.2020 ККС ВС
№ 344/4693/15-к Щодо добровільного надання медичної документації та допустимості доказів. Відсутність необхідності легалізації в порядку тимчасового доступу 18.2.2020
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87857691
Відповідно до статей 3, 56 КПК потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об'єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них, слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.
Тобто медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК, а саме – добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів. Як убачається з матеріалів провадження, висновок експерта був складений на підставі постанови слідчого і для проведення цього висновку було надано медичну картку стаціонарного хворого – потерпілого.
Будь-яких заперечень з приводу надання медичної документації для проведення експертизи потерпілий не висловлював. А тому твердження сторони захисту, що медична документація, покладена в основу висновку експерта, отримана з порушенням вимог КПК, не ґрунтуються на вимогах закону.
18.06.2019 ККС ВС
№ 740/2536/17 Щодо добровільного надання медичної документації та допустимості доказів. Відсутність необхідності легалізації в порядку тимчасового доступу
https://reyestr.court.gov.ua/Review/89929185
Відповідно до статей 3, 56 КПК потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об'єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них, слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.
Тобто медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК, а саме – добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів. Як убачається з матеріалів провадження, висновок експерта був складений на підставі постанови слідчого і для проведення цього висновку було надано медичну картку стаціонарного хворого – потерпілого. Будь-яких заперечень з приводу надання медичної документації для проведення експертизи потерпілий не висловлював. А тому твердження сторони захисту, що медична документація, покладена в основу висновку експерта, отримана з порушенням вимог КПК, не ґрунтуються на вимогах закону.
Категорія «Щодо права потерпілого подавати докази. Добровільно надані докази» у ст. 55 КПК
Вас також можуть зацікавити наступні теми у ст. 55-59 КПК:
1. Щодо набуття статусу потерпілого. Заява про визнання потерпілим. Відсутність рішень щодо визнання потерпілим
2. Повноваження потерпілого в частині визначення кваліфікації
3. Щодо прав потерпілого на стадії завершення ДР та відкриття матеріалів КП
4. Повноваження потерпілого у питаннях визначення вартості майна
5. Щодо права потерпілого на участь в судочинстві
6. Щодо права потерпілого на відшкодування шкоди, завданої КП. Шкода потерпілому
7. Щодо права потерпілого на оскарження судових рішень
8. Щодо прав потерпілого у разі зміни обвинувачення / перекваліфікація судом
9. Щодо права потерпілого на закриття КП / відмови від обвинувачення
10. Загальні висновки щодо потерпілого у КП
11. Потерпілий у різних злочинах
12. Захист потерпілого від повторної віктимізації
13. Юридична особа як потерпілий у КПК
14. Щодо права неповнолітнього потерпілого на визначення законного представника
15. Щодо права потерпілого подавати докази. Добровільно надані докази
Для аналізу практики з питань розкриття лікарської таємниці без ухвали слідчого судді в порядку тимчасового доступу радимо переглянути окрему категорії у ст. 162 КПК
