Правова позиція ЄСПЛ у справі «RIBCHEVA AND OTHERS v. BULGARIA»[1] від 30 березня 2021 року, заяви №№ 37801/16, 39549/16, 40658/16 https://cutt.ly/dKGvDJt
Заявники скаржилися, що органи державної влади не змогли захистити життя їхнього родича та ефективно розслідувати недбалість посадових осіб, що спричинила його смерть під час проведення поліцейської операції.
ЄСПЛ вказав, що за своїм змістом п.1 ст.2 Конвенції захищає "право кожного на життя", а згідно зі ст.1 Конвенції, права, визначені в ній, повинні бути забезпечені "кожній" у межах юрисдикції Договірних Держав.
Органи державної влади повинні були розслідувати не тільки відповідальність безпосереднього вбивці, але й те, чи були причетними посадові особи до смерті офіцера через недбалість у плануванні та проведенні операції. Обов’язок провести розслідування, який виникає за обставин, що потенційно тягнуть за собою відповідальність держави у зв’язку зі стверджуваною недбалістю, також застосовується й у випадках, коли працівників правоохоронних органів під час виконання ними своїх службових обов’язків позбавили життя приватні особи.
У цій справі органи державної влади належним чином не виконали цей обов’язок через два серйозні недоліки у проведених внутрішніх (службових) розслідуваннях. По-перше, одне з розслідувань не було розпочато з ініціативи органів державної влади (а найімовірніше, було порушено за скаргою матері померлого). По-друге, що є ще більш важливим, обидва розслідування були виключно внутрішніми, а отже, мала місце повна відсутність публічності та участі заявників в обох розслідуваннях.
Таким чином, мало місце порушення ст.2 Конвенції у процесуальному аспекті.
