Судова практика за останні два роки має чіткі висновки щодо порядку бронювання, отримання документів про бронь та повідомлення ТЦК про такі обставини, що звільняють від призову, та щодо оскарження дій ТЦК.
Нижче основні тези з судової практики.
Почнемо з того, що Заброньовані на період мобілізації та на воєнний час військовозобов’язані за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Бронюванню підлягають військовозобов’язані, визначені у частині 1 статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Однак, звільнення від призову безпосередньо залежить як від дій підприємств та Мінекономіки, що бронюють працівників, так і взаємодії Генштабу та ТЦК щодо обміну такою інформацією. А з цим трохи трабли.
Основне з судової практики, що потрібно знати:
1. Працівник не підлягає призову після дати наказу про бронювання
Працівник з 29.03.2022 року був заброньований на період мобілізації та на воєнний час за ТОВ із відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців. Тому наказ ТЦК та СП від 03.04.2022 року про призов військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації було визнано протиправним та скасовано, а військову частину зобов’язано повторно розглянути рапорт про звільнення від військової служби заброньованого працівника від 31.05.2022 року з урахуванням висновків суду.
2. Працівник не підлягає призову, якщо строк бронювання був продовжений Кабінетом Міністрів України
Працівник не може нести відповідальність за належність доведення до відповідача інформації про відстрочку від призову, позаяк така процедура є залежною від комунікації між підприємством, де працює працівник, Генштабом ЗСУ та районним ТЦК та СП, а не від дій заброньованого працівника. Оскільки станом на дату прийняття наказу та вручення повістки бронь ще діяла, наказ про призов на військову службу за мобілізацією судом було скасовано.
3. Працівник не підлягає призову, навіть якщо на дату призову він не міг знати про бронювання
Наказ Мінекономіки щодо заброньованого працівника був виданий 06.10.2023 року, тобто у п’ятницю – в останній робочий день тижня, а вже 09.10.2023 року, тобто у понеділок – у перший робочий день наступного тижня, працівника було призвано на військову службу за мобілізацією та спрямовано до військової частини. Суд врахував вкрай короткий часовий проміжок від дати видання наказу про бронювання до моменту призову на військову службу. Тобто працівник не мав об’єктивної можливості надання до ТЦК та СП відповідних документальних підтверджень про надання йому відстрочки від призову.
Органи ТЦК зобов’язані перевіряти та володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій щодо особи.
