15.04.2024 ОП ККС ВС
№ 554/2506/22 Право третьої особи (володілець, власник майна) на оскарження судових рішень, яким вирішено долю речових доказів у кримінальному провадженні
https://reyestr.court.gov.ua/Review/118558563
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Статтею 374 КПК передбачено, що у разі ухвалення вироку суд зобов`язаний вирішити питання щодо речових доказів і документів, і таке рішення може бути оскаржене як у апеляційному, так і у касаційному порядку.
На переконання ОП ККС ВС, аналогічним правом має бути наділена й особа, яка є володільцем або власником майна, і право якої на вільне розпорядження, користування чи володіння цим майном було обмежено під час досудового розслідування, а кримінальне провадження при цьому закрито слідчим або прокурором.
Забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, прийнятого за результатами розгляду питання про долю речових доказів та документів надає можливість реалізувати легітимну мету судового контролю в аспекті реалізації положень ст. 1 Протоколу до Конвенції.
08.08.2024 ККС ВС
№ 144/172/24 Національний банк України як суб'єкт апеляційного оскарження арешту на майно
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120948742
Оскільки Національний банк України є іпотекодержателем усього майна, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді, та має легітимне очікування на виконання рішення господарського суду про звернення стягнення на предмет іпотеки такого майна, то, з огляду на положення, передбачені ч. 2 ст. 24, ч. 7 ст. 173, п. 9 ч. 1 ст. 309, п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, він може бути суб’єктом апеляційного оскарження цієї ухвали слідчого судді
29.07.2024 ККС ВС
№ 932/3019/23 Оскарження рішення про вирішення долі речових доказів володільцем майна. Оскарження рішення про відмову в поверненні вилученого майна
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120741115
Положення процесуального закону прямо не регулюють можливості оскарження у апеляційному, а у подальшому - й у касаційному порядку, рішення суду за результатом розгляду клопотання про вирішення долі речових доказів, але й не забороняють такого оскарження з метою захисту від свавільного обмеження права власності.
Статтею 374 КПК передбачено, що у разі ухвалення вироку суд зобов’язаний вирішити питання щодо речових доказів і документів, і таке рішення може бути оскаржене як у апеляційному, так і у касаційному порядку. Аналогічним правом має бути наділена й особа, яка є власником майна, і право на вільне користування майном якої було обмежено під час досудового розслідування, а кримінальне провадження при цьому закрито.
24.01.2024 ККС ВС
№ 344/2364/19 Щодо права особи, якої стосується арешт на майно, оскаржувати рішення суду щодо арешту на майно
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122603332
У разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.
12.12.2023 ККС ВС
№ 643/13575/14-к Про право представника особи, яка є власником частини речових доказів, які постановлено знищити в питаннях оскарження судового рішення
https://reyestr.court.gov.ua/Review/115752159
Представник (адвокат) особи, яка заявляє, що вона є власником частини речових доказів, які постановлено знищити вироком, ухваленим щодо інших осіб, не має права на його апеляційне оскарження, якщо жодним чином не обґрунтує це твердження і не надасть жодних доказів належності цих речей особі, яку він представляє
22.12.2022 ККС ВС
№ 756/19482/21 Суб'єкти оскарження ухвал про арешт. Про необов'язкову реєстрацію права власності
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108225832
Кримінальним процесуальним законом не встановлено вичерпного переліку осіб – суб’єктів права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна. Зокрема, в абз. 7 ч. 7 ст. 173 КПК передбачено, що, крім підозрюваного, обвинуваченого, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна має і третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт. КПК не вимагає наявності у третьої особи обов’язкової реєстрації права власності на арештоване майно, оскільки така особа може бути власником інших майнових прав, що у подальшому можуть бути трансформовані у право власності.
22.12.2022 ККС ВС
№ 756/19482/21 Арешт на земельні ділянки інвестора. Третя особа або особа, якої стосується вирішення арешту
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108225832
З урахуванням зазначених договорів (інвестування в будівництво) ухвала слідчого судді про арешт земельної ділянки з розташованими на ній 14 недобудованими об’єктами нерухомості в цьому випадку фактично стосується інтересів інвестора, а тому він є особою, яка має право подати апеляційну скаргу на це судове рішення.
24.05.2022 ККС ВС
№ 185/8331/21 Секретар сільської ради як представник юридичної особи має право на подачу апеляційної скарги за відсутності керівника
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104517180
Представником юридичної особи, яка є заявником у кримінальному провадженні, можуть бути суб’єкти, визначені у статтях 63, 64-1, 64-2 КПК, а саме: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; працівник юридичної особи за довіреністю. Такий суб’єкт на підтвердження своїх повноважень має подати один із документів, передбачених у КПК: документи, передбачені ст. 50 КПК, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; копія установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреність, якщо представником є працівник юридичної особи.
Апеляційна скарга, подана та підписана секретарем сільської ради від імені виконавчого комітету ради під час щорічної відпустки сільського голови на ухвалу слідчого судді, до якої додано документи, які підтверджують повноваження секретаря сільської ради, вважається такою, що подана особою, яка має право оскаржувати судові рішення. Повернення апеляційним судом такої апеляційної скарги на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
09.11.2020 ККС ВС
№ 661/2134/20 Володілець за довіреністю має право оскаржити арешт як 3 особа
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92842343
Особа, яка за довіреністю володіє транспортним засобом, на який накладено арешт відповідно до ухвали слідчого судді, може оскаржити це рішення до апеляційного суду як третя особа, щодо майна якої вирішується питання про такий арешт.
Категорія «Право третьої особи (третя особа) або особи, інтересів якої стосується питання арешту» у ст. 170-175 КПК
Вас також можуть зацікавити інші категорії у цій статті:
1. Арешт вилученого, тимчасово вилученого майна
1.1. Арешт вилученого, тимчасово вилученого, вилученого Законом з обігу майна
1.1.1. Допустимість тимчасово вилученого майна, на яке не накладено арешт
1.1.2. Допустимість тимчасово вилученого майна у випадку порушення строків звернення з клопотанням про арешт
1.1.3. Щодо необхідності накладення арешту на вилучене майно
1.1.4. Щодо необхідності накладення арешту на предмети, вилучені Законом з обігу
1.1.5. Щодо необхідності накладення арешту на добровільно видані докази
1.1.6. Щодо необхідності накладення арешту на тимчасово вилучене майно
1.2. Щодо статусу майна (вилучене майно або тимчасово вилучене майно)
1.2.1. Тимчасово вилучене майно
1.2.2. Предмети, вилучені Законом з обігу
1.2.3. Добровільно видані докази у питанні необхідності накладення арешту
1.3. Порядок повернення майна, на яке не накладено арешт
1.4. Повернення майна
2. Щодо мети накладення арешту на майно
2.1. Ризики щодо накладення арешту - мета забезпечення арешту
2.2. Арешт майна як захід забезпечення цивільних позовів
3. Підготовка клопотання, звернення до суду, розгляд клопотання про арешт майна
3.1. Порушення строку звернення з клопотанням про накладення арешту на майно
3.2. Порушення строку розгляду клопотання про арешт майна
4. Оскарження рішень суду щодо арешту на майно. Суб'єкти оскарження рішень суду щодо арешту на майно
4.1. Щодо суб'єктів оскарження рішень, пов'язаних з арештом на майно
4.1.1. Право третьої особа (третя особа) або особи, інтересів якої стосується питання арешту
4.1.2. Право потерпілого на оскарження рішень, пов'язаних з арештом майна
4.2. Ухвали, пов'язані із арештом на майно
4.2.1. Ухвала про повернення клопотання про арешт майна у зв'язку з недотриманням вимог ст. 132 КПК
4.2.2. Ухвали, пов'язані зі скасуванням арешту на майно
4.2.2.1. Ухвала про повне / часткове / відмову скасування арешту майна
4.2.2.2. Ухвала про скасування арешту на майно після закриття КП
4.2.3. Ухвали, пов'язані з поверненням майна
4.2.3.1. Ухвала про відмову задоволення клопотання про повернення майна
4.2.4. Ухвала про накладення арешту на майно під час судового провадження
4.3. Клопотання про скасування арешту у питаннях апеляційного розгляду скасування арешту на майно
5. З питань оцінки впливу неарештованих доказів на їх допустимість та вплив на похідні
5.1. Оцінка доказів, на які не накладено арешт
5.2. Неарештовані докази та вплив на похідні
6. Щодо скасування арешту на майно після закриття КП виправдання
7. Правові позиції, пов'язані із застосуванням ст. 100 КПК щодо збереження речових доказів у КП
7.1. Щодо оскарження ухвал суду про вирішення долі речових доказів після закриття КП
7.2. Щодо вирішення долі речових доказів після закриття КП в порядку ч. 9 ст. 100 КПК
7.3. Щодо вирішення питань пов'язаних конфіскацією (спец.конфіскацією) майна в порядку ч. 9 ст. 100 КПК
7.4. Щодо вирішення питань, пов'язаних з передачею майна для реалізації. управління ч. 6 ст. 100 КПК
8. Інші ПП в даній категорії
