Вказуючи на відмінність між запитом на інформацію (прохання надати публічну інформацію - ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI) та зверненням громадян (проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо – ч. 3 ст. 3 Закону № 393/96-ВР) ВПВС у постанові від 15.06.2023 у справі № 9901/388/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/111647958 (п.п. 15 -38) зазначила, що звернення позивача правильно було переслано для належного розгляду у відповідності до наявної у органу компетенції (ч. 2 ст. 15 Закону № 393/96-ВР).
Аналізуючи дії щодо розгляду звернення, ВПВС вказала на необхідності зосередження на його змісті та намірах заявника, що випливали із цього змісту, а не на розмежуванні повноважень відповідного органу державної влади та особи, яка його очолює.
Такий самий підхід слід застосовувати і у випадку, якщо за змістом заяви особа зацікавлена у тому, щоб на його звернення певним чином відреагував інший, ніж зазначений у зверненні, орган державної влади, хоча відповідне поштове відправлення адресував особі, яка обрана головою цього органу.
Ніщо не вказувало на те, що позивача цікавила відповідь виключно Голови ВР України, якому він адресував поштове відправлення, і що саме Голова ВР України, а не ВР України мав би бути належним відповідачем за відповідною вимогою позивача.
Одночасно було зауважено, що кількість звернень, на які, за твердженням позивача, відповідачі не надали належної відповіді, свідчить (з огляду на приписи ст. 5 КАС України) про кількість вимог про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати його вчинити певні дії.
