З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави з підстави, передбаченої законом (2 га для ведення особистого селянського господарства), ВПВС у постанові від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109390160 (п.п. 52 - 67) зазначила про відсутність у прокурора підстав на звернення з віндикаційним позовом.
Звернення з негаторним позовом для захисту законного інтересу держави у цільовому використанні спірної земельної ділянки (а не для захисту права користування та розпорядження надрами) також є неналежним способом захисту.
За відсутності інформації про права інших осіб на відповідне майно, не можна сказати, що підстава набуття права власності на зазначену ділянку була відсутня чи згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України), а тому звернення з кондикційним позовом теж не є належним.
У випадку використання надр власником земельної ділянки без отримання спеціального дозволу на користування надрами … держава може звернутися з позовом про припинення права власності на відповідну земельну ділянку.
ВПВС вважає, що заявлена на підставі п. «а» ч. 1 ст. 143 ЗК України вимога про припинення права власності на земельну ділянку по суті є вимогою про припинення правовідношення, яка є ефективною у спірних правовідносинах.
Задоволення цієї вимоги має наслідком виникнення у відповідача обов`язку повернути спірну земельну ділянку.
Водночас було зауважено, що припинення права власності на земельну ділянку не зумовлює скасування чи визнання недійсним документа, який засвідчує таке право.
