Верховний суд: цивільна чи господарська юрисдикція у спорах між асоційованим членом житлово-будівельного кооперативу та кооперативом
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону "Про кооперацію" одними з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.
Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18).
(!) При цьому не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва) (частина третя статті 14 Закону "Про кооперацію").
Велика Палата Верховного Суду у цій постанові вказала, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника (п.110) та погодилася з тим, що суди правильно визначили цивільно-правову природу правовідносин між сторонами, і що предметом спору була відповідальність особи за несвоєчасне внесення інвестиційних коштів на будівництво квартир, які передані їй у власність, та відшкодування майнової і моральної шкоди.
21 січня 2026 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 911/2102/25, провадження № 12-59гс25 (ЄДРСРУ № 133579214) вказала, що у справах №№ 916/5232/23, 916/2670/23, 916/337/24, 916/5182/23, 916/2671/23 позовні вимоги обслуговуючого кооперативу до асоційованих членів цього кооперативу стосувались стягнення заборгованості зі сплати членських внесків кооперативу.
(!!!) Таким чином, у вищевикладених справах спір виник не у зв`язку із здійсненням інвестиційної діяльності (фінансування будівництва), а стосується стягнення передбачених статутом членських внесків з асоційованого члену кооперативу для забезпечення поточної діяльності кооперативу.
Відтак, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду фактично навела судову практику у трьох різних категоріях справ та не виклала проблемного правозастосування з окресленого питання при вирішенні справ у подібних правовідносинах судами різних юрисдикцій чи інстанцій, яке потребувало б узгодження висновків Верховного Суду, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду була б необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками юридичної особи або між юридичною особою та її учасником, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини 1 статті 20 ГПК України).
ВИСНОВОК:
Підсумовуючи зазначене вбачається, наступне:
1) Якщо правовідносини між сторонами (кооперативом та асоційованим членом цього кооперативу) мають інвестиційну природу, оскільки насправді виникли з приводу несвоєчасного виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника, то справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
